Page 20 - 4605
P. 20
Відповідно можна виділити певні особливості еволюції апарату державного
управління:
а) процес спеціалізації його ланок, який відображає спеціалізацію галузей, сфер
управління;
б) процес інтеграції виражається в тому, що певні ланки державного апарату
здійснюють координацію роботи всіх його складових частин та їх взаємодію у
вирішенні основних комплексних завдань;
в) процес структурної інтеграції полягає в об'єднанні зусиль декількох галузевих
господарських підрозділів для спільних зусиль у досягненні поставлених
народногосподарських цілей.
Зменшення обсягу суто управлінських впливів, їх заміна саморегулюючими
механізмами в межах єдиного правового простору та деідеологізація дають можливість
окреслити раціональну організацію діяльності апарату управління. В її основі можна
виділити такі позиції:
- визнання провідної ролі суспільних потреб;
- пріоритет встановлених правових вимог над корпоративно-відомчою
діяльністю;
- відповідність функцій та структури апарату нормативно-встановленому змісту
діяльності;
- перехід від власне управлінських методів впливу до засобів організаційної дії
та забезпечення;
- демократизація внутрішньо-апаратних відносин.
Щодо складових елементів апарату державного управління, то вчені одностайні
у визначенні його основного елементу - органу виконавчої влади (суб'єкта державного
управління). Отже, зміст поняття «апарат державного управління» можна визначити як
сукупність органів виконавчої влади, організованих у систему для реалізації цілей
виконавчої влади відповідно до конституційного принципу поділу державної влади.
В. Авер'янов так визначає поняття «система органів»: воно, по-перше, фіксує
відокремленість певної групи державних органів, що входять до конкретної системи,
від усіх інших видів органів. По-друге, окреслює цілком визначений суб'єктивний
склад цієї системи. По-третє, підтверджує наявність у сукупності цих суб'єктів
(державних органів) певних ознак, притаманних соціальним системам, зокрема таких,
як єдність цільового призначення, функціональна самодостатність, ієрархічність
внутрішньої організації, субординація взаємозв'язків між структурними ланками тощо
[4].
Для позначення організаційних структур державного управління також
використовується термін «управлінські структури». Важливо, щоб це поняття мало
єдиний зміст відносно: а) сукупностей (підсистем) органів (системи міністерства чи
іншого центрального органу виконавчої влади); б) окремих органів; в) структурних
підрозділів органів, що складаються з окремих посад – первинних одиниць
управлінського апарату. Названі суб'єкти управління здійснюють конкретні функції
управління відповідно до розподілу праці в апараті. У широкому розумінні ці суб'єкти
можна означити терміном «структурні одиниці» апарату державного управління. На
відміну від посади, серед них базовою одиницею є органи виконавчої влади як
елементи системи.
Конституція України закріпила модель організації виконавчої влади, яка
ґрунтується на наведених вище аспектах розуміння системи органів виконавчої влади,
які раніше мали назву «органи державного управління» [6].
Слід зазначити, що головною метою діяльності апарату державного управління є
реалізація функцій виконавчої влади. Відповідно система органів виконавчої влади
20