Page 19 - 4605

На нашу думку, саме перший із зазначених підходів є правомірним для
розкриття поняття «апарат державного управління», а тому становитиме парадигму
розгляду даного питання.
Отже, апарат державного управління - це система взаємопов'язаних виконавчо-
розпорядчих органів (органи виконавчої влади та їх апарат), які діють від імені
держави, на основі та на виконання законів, здійснюючи управління державними
справами, і наділені для цього владними повноваженнями, компетенцією, певною
структурою і кадрами.
Система органів виконавчої влади, або апарат державного управління –
найбільш розгалужена та чисельна сукупність державних органів, частина державного
механізму, яким згідно з Конституцією України притаманні ієрархічність побудови,
зв'язки і взаємодії на основі принципів децентралізації і деконцентрації державного
управління. Саме апарат державного управління є головним важелем практичного
здійснення численних завдань виконавчої влади. Він щоденно здійснює практичну
діяльність із забезпечення виконання законів України і на цій основі – управління
об'єктами державної форми власності, керівництво господарською діяльністю
державних підприємств і організацій, реалізацію економічної та соціальної політики
держави, вирішення та узгодження значної кількості питань політико-
адміністративного, соціально-культурного життя, державного регулювання всіма
галузями економіки, надання громадянам управлінських послуг.
Адміністративний апарат – це система, яка забезпечує цілісність виконавчої
влади на всіх рівнях управління. Ключовим при цьому є забезпечення в цій системі
впливу на всі його структурні ланки з єдиного керуючого центру. Причому, з точки
зору науково-системної ідеології найефективніша діяльність ієрархічно організованої
системи досягається за умови її моноцентричної, а не поліцентричної структурної
побудови. Іншими словами, найкращі результати досягаються за умови, коли всі
структурні ланки управлінської системи підпорядковані впливу саме єдиного, а не
кількох найвищих владно-організуючих суб'єктів (центрів).
Таким керуючим суб'єктом у сучасних державах є уряд. Керуючий центр (уряд)
має свою власну виконавчу вертикаль для забезпечення належної реалізації його
рішень зверху донизу. Така вертикаль передбачає ієрархічну субординацію
структурних ланок, включаючи всі основні елементи відносин організаційного
підпорядкування: обов'язковість рішень органів вищого рівня; їх право скасовувати
рішення органів нижчого рівня та підзвітність і підконтрольність останніх; кадрові
повноваження органів вищого рівня тощо.
Отже, можна виділити специфічні ознаки апарату державного управління:
1. Сувора ієрархія побудови та діяльності управлінських ланок, їх субординація
та взаємодія.
2. Велика кількість різних видів виконавчих органів з точки зору компетенції та
структурно-функціональної специфіки:
- галузеві;
- міжгалузеві;
-функціональні.
3. Управлінський характер діяльності, що означає підзвітність і виконання
законів та інших рішень законодавчих і представницьких органів, а також вирішення
питань, що входять до його компетенції.
4. Організуючий характер.
5. Динамізм, оперативність та конкретність діяльності.
6. Професіоналізм.

19