Page 10 - 4605
P. 10

перспектив  використання  відповідних  наукових  методів  і  засобів  безпосередньо
            конкретними дослідниками проблем державного управління [9].
                   Природно  склалося  так,  що  державне  управління  є  об’єктом  дослідження,
            насамперед,  юридичних  наук,  а  серед  них  переважно  наук  адміністративного  та
            державного  права,  а  крім  того  –  теорії  державного  управління,  яка  ще  й  досі
            формується як повноцінна наукова галузь.
                   Ключові     аспекти    юридичних      досліджень     державного     управління     –
            адміністративно-правовий та організаційно-правовий. Збагачені завдяки застосуванню
            різноманітних  пізнавальних  засобів  інших  наук  –  філософії,  соціології,  системології
            (загальної теорії систем), загальної теорії соціального управління тощо, дані аспекти,
            хоча  й  не  вирішують  усіх  завдань  багатодисциплінарного  аналізу  державного
            управління, проте всіляко сприяють поглибленню рівня та більшій достовірності його
            наукового пізнання.

                                          2 Сутність державного управління
                   Державне управління – це частина науки адміністративного права (управлінське
            право) [6].
                   Державне  управління  –  це  процес  реалізації  виконавчої  влади  держави.
            Державне  управління  є  видом  діяльності  держави,  здійснення  управлінського
            організуючого  впливу  шляхом  використання  повноважень  виконавчої  влади  через
            організацію  виконання  законів,  здійснення  управлінських  функцій  з  метою
            комплексного  соціально-економічного  та  культурного  розвитку  держави,  її  окремих
            територій,  а  також  забезпечення  реалізації  державної  політики  у  відповідних  сферах
            суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод [10].
                   Державне  управління  є  складовою  політичного  управління,  тобто  є  процесом
            реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної
            спільноти.
                   Виділяють такі риси державного управління, що розкривають його сутність [7]:
                   1.  Державне  управління  завжди  являє  собою  певну  організуючу  діяльність,  у
            результаті якої виникають конкретні, управлінські за змістом відносини.
                   2. Необхідною умовою їх виникнення є наявність суб'єкта, наділеного владними
            повноваженнями для здійснення управлінських функцій.
                   3. Для виникнення управлінських відносин, крім суб'єкта, у них повинен брати
            участь також і об'єкт (об'єкти), на діяльність якого спрямовується управлінський вплив
            суб'єкта.
                   4. Характер відносин, які виникають між ними, завжди є владним, а в умовах
            державного управління – державно-владним, причому цими повноваженнями наділена
            завжди  одна  сторона  –  суб'єкт  управління,  а  об'єкт  управління  є  лише  виконавцем
            вказівок і директив, що надходять від суб'єкта.
                   5. Організуюча діяльність державно-владного характеру полягає у виконанні та
            розпорядництві згідно з вимогами закону, тобто є підзаконною, ґрунтується на чинному
            законодавстві.
                   6.  Управлінський  вплив,  який  виникає  під  час  цієї  організуючої  діяльності  і
            налагодження  управлінських  відносин,  може  мати  різний  за  своїми  параметрами
            характер:  це  і  державне  регулювання,  і  централізоване  керівництво,  і  оперативне
            управління.
                   7.  Державне  управління,  функціонуючи  у  правовому  полі  чинного
            законодавства, у випадку його порушення, тягне за собою юридичну відповідальність.
                   Політичний  аспект  державного  управління  визначається  тим,  що  воно  здатне
            впливати  на  процеси  економічного,  соціального,  духовного  та  іншого  розвитку






                                                          10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15