Page 10 - 4605
P. 10
перспектив використання відповідних наукових методів і засобів безпосередньо
конкретними дослідниками проблем державного управління [9].
Природно склалося так, що державне управління є об’єктом дослідження,
насамперед, юридичних наук, а серед них переважно наук адміністративного та
державного права, а крім того – теорії державного управління, яка ще й досі
формується як повноцінна наукова галузь.
Ключові аспекти юридичних досліджень державного управління –
адміністративно-правовий та організаційно-правовий. Збагачені завдяки застосуванню
різноманітних пізнавальних засобів інших наук – філософії, соціології, системології
(загальної теорії систем), загальної теорії соціального управління тощо, дані аспекти,
хоча й не вирішують усіх завдань багатодисциплінарного аналізу державного
управління, проте всіляко сприяють поглибленню рівня та більшій достовірності його
наукового пізнання.
2 Сутність державного управління
Державне управління – це частина науки адміністративного права (управлінське
право) [6].
Державне управління – це процес реалізації виконавчої влади держави.
Державне управління є видом діяльності держави, здійснення управлінського
організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через
організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою
комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих
територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах
суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод [10].
Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом
реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної
спільноти.
Виділяють такі риси державного управління, що розкривають його сутність [7]:
1. Державне управління завжди являє собою певну організуючу діяльність, у
результаті якої виникають конкретні, управлінські за змістом відносини.
2. Необхідною умовою їх виникнення є наявність суб'єкта, наділеного владними
повноваженнями для здійснення управлінських функцій.
3. Для виникнення управлінських відносин, крім суб'єкта, у них повинен брати
участь також і об'єкт (об'єкти), на діяльність якого спрямовується управлінський вплив
суб'єкта.
4. Характер відносин, які виникають між ними, завжди є владним, а в умовах
державного управління – державно-владним, причому цими повноваженнями наділена
завжди одна сторона – суб'єкт управління, а об'єкт управління є лише виконавцем
вказівок і директив, що надходять від суб'єкта.
5. Організуюча діяльність державно-владного характеру полягає у виконанні та
розпорядництві згідно з вимогами закону, тобто є підзаконною, ґрунтується на чинному
законодавстві.
6. Управлінський вплив, який виникає під час цієї організуючої діяльності і
налагодження управлінських відносин, може мати різний за своїми параметрами
характер: це і державне регулювання, і централізоване керівництво, і оперативне
управління.
7. Державне управління, функціонуючи у правовому полі чинного
законодавства, у випадку його порушення, тягне за собою юридичну відповідальність.
Політичний аспект державного управління визначається тим, що воно здатне
впливати на процеси економічного, соціального, духовного та іншого розвитку
10