Page 8 - 4605

3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1
Державне управління та місцеве самоврядування. Поняття і наукові засади

План практичного заняття:
1 Поняття державного управління у методологічному арсеналі суспільних наук.
2 Сутність державного управління.
3 Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання як складові
предмету теорії державного управління.
4 Формування сучасної організаційної науки.

1 Поняття державного управління та його місце у методологічному арсеналі
суспільних наук
Управління – це вид суспільної діяльності, яка передбачає систему
скоординованих дій суб'єкта на об'єкт для виконання певних організаційних завдань.
Суб'єктами управління є керівники вищої, середньої та нижчої ланок, елітні групи й
організації, а об'єктами управління – окремі особи, групи, організації, інститути,
процеси [2].
Управління поширюється на всі сучасні види людської діяльності, і залежно від
того, в якій системі суспільства воно застосовується, виділяють такі його види:
політичне, економічне, правове і культурно-гуманітарне. Політичне управління
здійснюється у політичній системі й охоплює всі сфери суспільного життя.
Державне управління – складова політичного управління, яке одночасно поєднує
політичні та адміністративні засоби. Державне управління охоплює об'єкти державного
сектора – державну власність, державні органи й організації, а також суспільного в
межах повноважень, необхідних сучасній державі для ефективного забезпечення
соціально-економічного прогресу, гарантій захисту прав і свобод громадян та
національної безпеки [2].
У широкому розумінні поняття державного управління поширюється на всі три
гілки влади – виконавчу, законодавчу і судову, а у вузькому – тільки на виконавчу. В
цьому випадку розглядатимемо управління у вузькому значенні як політико-
адміністративну діяльність. При цьому треба підкреслити, що без управління як
діяльності не можливе функціонування будь-якої гілки влади. Скажімо, парламентська
діяльність передбачає управління законодавчим процесом, організацію роботи апарату
законодавчого органу, процедури контролю за виконавчою владою.
Стосовно функцій державного управління існують різні погляди. За основу
можна взяти класифікацію функцій, що використовується у книзі Глена Райта
«Державне управління». Згідно з цією класифікацією виділяють такі функції:
планування, організацію, комплектацію кадрами, мотивацію та контроль. Крім цього,
виділяють ще одну самостійну функцію – ухвалення рішень. Однак ця функція
пронизує всі названі функції, оскільки, щоб реалізувати будь-які управлінські завдання,
треба ухвалити рішення.
Державне управління в суспільних сферах здійснює такі функції [5]:
а) в економічній:
- контроль за грошовим обігом;
- фінансово-бюджетну політику; банківсько-кредитне регулювання;
- промислову політику і структурну перебудову;
- правове регулювання монополій;
- управління державним сектором економіки;

8