Page 11 - 4605

суспільства. Знаряддям здійснення владних повноважень є виконавча влада як вид
єдиної державної влади, що здійснює владно-політичні та владно-адміністративні
функції.
Можна виокремити такі найхарактерніші ознаки державного управління [4]:
1) виконавчо-розпорядчий характер;
2) підзаконність;
3) масштабність та універсальність;
4) ієрархічність;
5) організуючий характер.
Виконавчо-розпорядчий характер означає, що державне управління становлять
два взаємопов'язаних аспекти: виконавча та розпорядча діяльність. Органи, які
здійснюють державне управління, – це виконавчі структури, що й відображено в їх
назві (органи виконавчої влади). Основним їх призначенням є організація виконання
законодавчих актів, прийнятих парламентом, та актів глави держави. Разом з тим,
реалізація даної функції є неможливою без здійснення певних розпорядчих дій.
Розпорядча діяльність реалізується: по-перше, через видання загальнообов'язкових
нормативно-правових актів (постанов, положень, наказів, розпоряджень тощо); по-
друге, в організації виконання зазначених приписів; по-третє, в здійсненні контролю за
їх виконанням [4].
Підзаконність державного управління розуміється як здійснення виконавчо-
розпорядчої діяльності на основі правових норм, головне місце серед яких належить
Конституції, законам, актам глави держави. Саме вони створюють правову базу для
здійснення державного управління і визначають межі його виконавчого спрямування,
головні засоби досягнення цілей.
Масштабність державного управління означає, що ця державно-управлінська
діяльність є найбільш об'ємною в державі. Вона розповсюджується на всю її територію
та величезну кількість об'єктів управління. До сфери його безпосереднього відання
належать правові, інформаційні, економічні, фінансові, технічні, організаційні, людські
та інші ресурси, що є в наявності у держави.
Універсальність державного управління виражається через діяльність органів
виконавчої влади, яка є безперервною, тобто вона неможлива без повсякденного і
постійного управлінського впливу на суспільні відносини, охоплюючи всі, без винятку,
сфери суспільного життя та здійснюється на всіх рівнях управління – від центру до
регіонів та конкретних територій.
Ієрархічність полягає в тому, що система органів виконавчої влади побудована
на засадах чіткої підпорядкованості та субординації нижчестоящих органів
вищестоящим.
Організуючий характер державного управління виражається через його
управлінський вплив, спрямований на організацію спільної праці членів суспільства,
соціальних колективів, організацій з метою забезпечення життєдіяльності держави та
забезпечення добробуту її громадян із застосуванням для цього засобів виробництва,
природних ресурсів, матеріальних та інших цінностей [4].
У системі державного управління об'єктом управління виступає суспільство,
суспільна діяльність, а суб'єктом - органи виконавчої влади [10].

3 Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання як складові
предмета теорії державного управління
Поняття «соціальне управління» служить для відзначення сукупності реально
існуючих управлінських відносин, які визначають сутність управління як суспільного
феномену. Державно-управлінські відносини є видовим виявом управлінських відносин

11