Page 53 - 4598

вплив на всі аспекти життя суспільства. У виробничих організацій
виникали серйозні проблеми, оскільки нова технологія викликала
«адаптаційний лаг», тобто сама технологія розвивалась набагато
швидше, ніж відбувались відповідні їй соціальні, психологічні й

організаційні зміни. Нова технологія зумовлювала зміни в різних
видах діяльності: від управлінських, інформаційних, гнучких
виробничих систем до контролю виробничих запасів, наукових

досліджень і розробок, канцелярських операцій, зміни організаційних
структур підприємств та їх стратегій.
З метою обговорення комплексу проблем, пов’язаних з
нововведеннями, у 1985 р. в Нідерландському інституті досліджень

прогресу був проведений симпозіум. Розглядались конкретні сфери
діяльності, у яких упроваджувалися нововведення: виробництво,
маркетинг, робота з кадрами та ін. Симпозіум був міжнародним, у

ньому брали участь представники країн Європи, США. Вивчення
інноваційних змін було зумовлене перш за все прагматичними
цілями. Комп’ютери і роботи уособлювали найбільш очевидні

прогресивні зрушення у виробничих і управлінських технологіях. Цій
тематиці присвячено безліч публікацій. Тільки за 1975 р. у світі
опубліковано понад дві тисячі праць, присвячених даній проблемі, і

кількість їх продовжувала зростати.
Починаючи з 60-х років широкі дослідження з вивчення
нововведень проводили у ФРН, зокрема, професор Г. Менш. Він став
найпослідовнішим продовжувачем теорії Й. Шумпетера і розвинув

його концепцію на сучасному рівні наукових знань.
Внеском західноберлінського вченого Г. Менша в теорію
інновацій було уточнення класифікації інновацій і висування

«гіпотези перервності». Г. Менш дотримувався тієї точки зору, що
нововведення революціонують виробництво, базисні інновації
«приходять групами, або хвилями і перебувають у безпосередньому
зв’язку з кризовими явищами або процвітанням економіки». Ця теза

підтверджує теорію кон’юнктури Шумпетера і теорію циклів
М. Кондратьєва.
З метою обґрунтування твердження про «чисельність

нововведень», з одного боку, і «недостатність нововведень» — з
іншого Г. Менш провів аналіз історії техніки з 1740 до 60-х років
ХХ ст. На основі одержаних даних висунув гіпотезу «про перервність

(Diskontinuitatshigothese)», яка постулює «драматичне чергування

53