Page 54 - 4598

періодів, багатих нововведеннями, і нестачі їх». Ця гіпотеза
використовується для пояснення циклічних криз, депресії,
проблематика яких актуальна і для України. На думку Г. Менша,
кризові явища пояснюються саме тим, що не вистачає базових

інновацій і відсутні умови для розвитку науки і винахідництва. Він
висуває тезу про необхідність усунення перешкод стосовно інновацій
через «доповнення до глобального регулювання» шляхом участі

держави в здійсненні проектів нововведення для компенсації ризику,
особливо відносно базових інновацій, щоб через взаємодію держави і
підприємництва створити економічні умови для розроблення,
реалізації та поширення інновацій.

Г. Менш приділяє багато уваги дослідженню технологічних
циклів. Їх аналізу присвячена праця «Технологічний пат», яка вийшла
в 1975 р. Слід зазначити, що Менш був одним з небагатьох

дослідників, які зуміли розпізнати за показниками стану ринків праці
і капіталу перші симптоми загрозливої кон’юнктурної ситуації 70-х
років, коли ознаки нової всесвітньої стагнації ще не були очевидні.

Менш назвав кризу 70-х «технологічним патом», тобто закономірною
паузою в поступальному розвитку економіки. Це така пауза (виникає
регулярно), коли країни впадають у кризу, вихід з якої неможливий у

рамках існуючої техніки й існуючого міжнародного розподілу праці.
У Кондратьєва еволюційна теорія, або теорія рівноваги,
показувалась плавною лінією, а цикл — хвилеподібною кривою
навколо неї. У Шумпетера траєкторія рівноваги є ступінчатою, а

теоретична модель Г. Менша інша. Він називає її «моделлю
метаморфоз». За Меншем кожний тривалий цикл має форму S-по-
дібної або логістичної кривої, яка описує траєкторію життєвого циклу

даного технологічного способу виробництва. На завершальній стадії
попереднього технологічного базису виникає новий. Момент злиття
двох послідовних життєвих циклів Менш називає «технологічним
патом», або точніше, структурною кризою, бо попередня S-подібна

крива не зливається плавно з новою. Їх накладення породжує
нестабільність. Американський дослідник Р. Фостер називає таку
ситуацію технологічним розривом.

Основний висновок, зроблений Меншем, такий: «Поширена
думка, що технічний прогрес розвивається неперервно (гіпотеза
неперервності) не відповідає дійсності, на противагу цьому гіпотеза

дискретності пояснює драматичну суперечність між періодами

54