Page 57 - 4598
P. 57

У  їхніх  дослідженнях  головне  місце  відводиться  питанню  про
            можливість  високих  темпів  інновацій,  що  вирішує  теорія
            стимуляторів (Є. Вітте). Об’єктом дослідження тут є перешкоди, які
            виникають при впровадженні нововведень. Для їх усунення, згідно з

            даною  теорією,  необхідно  організувати  плідну  сумісну  роботу
            «владних          стимуляторів»           (адміністрації)          та     «кваліфікованих
            стимуляторів»  (фахівців)  —  своєрідну  творчу  групу,  де  фахівці

            створюють новинки, а адміністрація — умови для їх упровадження та
            усунення всіляких перешкод.
                    Приклад.  У  1958 р.  на  одному  з  заводів  японської  компанії
            «Сейко» був виготовлений годинник розміром з вантажівку. Це був

            перший  кварцевий  годинник,  у  якому  широко  використовувались
            електронні  лампи.  Вище  керівництво  «Сейко»  вважало,  що  в
            майбутньому  використання  кристалів  стане  важливою  технологією

            галузі.
                    Тому  в  1959 р.  на  одному  з  заводів  фірми  була  створена  про-
            ектна група з розроблення кварцевих годинників, які передбачалось

            використати  на  Токійських  Олімпійських  іграх  у  1964 р.
            У групі працювало 10 фахівців з вищою освітою, що розробляли не
            тільки  годинник  на  кристалах,  а  й  механізм  корекції  годинника  за

            радіосигналом точного часу.
                    Група  працювала  цілодобово  з  великим  натхненням.  У
            приміщенні,  яке  межувало  з  робочим,  була  обладнана  кімната
            відпочинку. Підлога була застелена татамі, на яких члени групи мали

            можливість спати, коли пізно закінчували роботу. Вони одержували
            все необхідне для роботи та відпочинку і через два роки, у 1961 р., їх
            зусилля увінчалися успіхом — був створений невеликий за розміром

            годинник, який міг уміститися на долоні.
                    Керівництво  виробничого  відділу  «Сейко»  прийняло  рішення
            працювати  над  удосконаленням  проекту  і  створити  наручний
            годинник  на  кристалах  традиційного  розміру,  наділити  його

            протиударним пристроєм і мінімізувати енергоспоживання.
                    Група прийшла до висновку, що вирішення цієї проблеми мож-
            ливе і вже в 1969 р. такий годинник на кристалах уперше з’явився на

            світовому  ринку  за  ціною  2 тис.  дол.  У  1970 р.  вище  керівництво
            компанії прийняло рішення перейти до серійного виробництва нових
            годинників,  яке  почалось  з  наступного  року,  завдяки  чому  «Сейко»

            значно  збільшила  частку  своєї  продукції  на  світовому  ринку.




                                                               57
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62