Page 49 - 4598

на його впровадженні, а намагається розповсюдити новинку, що і
характеризує його як носія технічного прогресу. Внесок В. Зомбарта
в теорію інновацій полягає саме в цьому твердженні, яке подаємо
досить узагальнено: підприємець є носієм інновацій.

Цю концепцію нині поділяє П. Друкер. Він наголошує, що
інноваційність — особливий інструмент підприємництва. Його
новаторство полягає в тому, щоб знайти в існуючих ресурсах нові

якості з метою створення нових благ. Більш того, у процесі
нововведення створюються нові ресурси. П. Друкер підкріпляє свої
твердження таким прикладом: будь-яка рослина залишається порослю
(бур’яном) на полі, а будь-який мінерал — породою. Ні боксити, ні

нафта, яка просочувалась із землі сотні літ тому, не вважали
ресурсами, а навпаки, були перешкодою для обробки ґрунту та його
родючості. Ресурсу не існує доти, доки підприємець не відшукає в

природі щось корисне і не надасть йому економічної цінності.
Погляди В. Мітчерліха теж стосувались ролі підприємця в
поширенні досягнень прогресу. Його наукова праця «Економічний

прогрес» (1910) присвячена проблемам економічного розвитку і
значенню нововведень, а висновки схожі з висновками В. Зомбарта.
Крок уперед порівняно зі своїми колегами, як з теоретичної, так

і практичної точок зору, зробив Йозеф Шумпетер, погляди якого на
процес упровадження новинок викладено в опублікованій у 1911 р.
праці під назвою «Теорія економічного розвитку», що стала згодом
класичною. У ній він розглядає технічну інновацію як економічний

засіб, застосований підприємцем з метою підвищити свій прибуток.
З цього дослідження починається класична теорія інновацій, яка
започаткувала багато напрямів досліджень і мала безліч наукових

послідовників.
Слід зауважити, що протягом півстоліття теорія Й. Шумпетера
не мала визнання в економічному середовищі і тепер переживає своє
друге народження, прямо чи опосередковано впливає на теоретичні та

практичні висновки багатьох дослідників нововведень.
Вихідним пунктом міркувань Шумпетера, як і попередніх
авторів, був динамічний розвиток капіталізму.

Динамічна теорія розвитку, на думку Й. Шумпетера, ґрунтується
на постійних «коливаннях» кон’юнктури, які він пов’язує із
«здійсненням нових комбінацій» чинників виробництва, що

49