Page 105 - 4598
P. 105
2) державне фінансування наукової сфери;
3) контрактна система відносин між суб’єктами інноваційної
діяльності та державою;
4) податкова система;
5) патентно-ліцензійна, антитрестівська політика;
6) амортизаційні заходи, субсидії;
7) передавання технології;
8) підтримка міжорганізаційної кооперації та дрібного
інноваційного бізнесу;
9) урядові закупівлі;
10) розвиток інфраструктури досліджень і розробок.
В американській державній політиці розділяють заходи,
спрямовані на великий і малий бізнес. Малий інноваційний
(ризиковий) бізнес розглядається як один з найважливіших рушіїв
інноваційного прогресу, для розвитку якого у 80-ті роки було
розроблено цілий ряд спеціальних інструментів державного впливу.
Прийнято відповідні закони про розвиток малих інноваційних фірм,
спрямовані на підтримку всього дрібного інноваційного бізнесу —
від невеликих дослідних компаній до виробів-одинаків. Головним у
державній політиці є забезпечення сприятливих умов, «інноваційного
клімату». При цьому, на відміну від впливу на вже сформований
економічно й організаційно великий бізнес, держава основні зусилля
спрямовує на початкові періоди становлення дрібних новаторських
фірм. Політика стимулювання новаторства дрібного бізнесу
проводиться на всіх рівнях виконавчої влади — від федерального
уряду до муніципалітету.
Закони є правовим фундаментом розвитку інноваційного бізнесу
в будь-якій країні. Кожна держава по-своєму комбінує таку їх
кількість, щоб забезпечити інноваційну діяльність на принципах
довгостроковості та економічної зацікавленості підприємців. Це
закони про патенти, товарні знаки, авторське право, антитрестівське
законодавство, пільгові кредити, закони, що передбачають
можливість примусового ліцензування технологій, про стимулювання
інвестицій у венчурний бізнес і багато інших. Однак ці закони
належною мірою не забезпечували ефективність інноваційної
діяльності. Тому у 80—90-х роках у всіх країнах приймають ще ряд
важливих законодавчих актів. Так, у США для стимулювання
технологічних нововведень було прийнято закон Стівенсона-
105