Page 101 - 4598
P. 101

Свобода  наукової  та  науково-технічної  творчості  в  контексті
            інноваційної  діяльності  забезпечується відповідними  законодавчими
            актами та Конституцією держави.
                    Інтеграція  наукової,  науково-технічної  діяльності  й  освіти

            зміцнює взаємозв’язки між системою освіти та науково-виробничими
            системами,  що  дає  змогу  прискорити  впровадження  інновацій  у
            виробництво,  а  наукову  діяльність  орієнтувати  на  вирішення

            виробничих проблем.
                    Принцип  підтримки  конкуренції  у  сфері  науки,  техніки  й
            інноваційній  діяльності  означає  поєднання  стимулювання  з
            функціонуванням  інноваційних  структур  в  умовах  конкурентного

            середовища.
                    Держава  стимулює  інноваційну  активність,  сприяє  розвитку
            науки,  малого  інноваційного  підприємництва  й  обмежує  діяльність

            підприємств-монополістів  через  антимонопольне  законодавство.
            Зростає  чисельність  інноваційних  фірм,  які  конкурують  між  собою,
            що стимулює інноваційний розвиток.

                    Концентрація  ресурсів  на  пріоритетних  напрямах  забезпечує
            вирішення          глобальних          першочергових            проблем        інноваційної
            діяльності,  розроблення  відповідних  програм  з  урахуванням

            інноваційного потенціалу держави, які становлять основу сучасного
            технологічного  прогресу.  Наприклад,  США  прагне  стати  світовим
            науково-дослідним  центром,  де  буде  зосереджена  більшість  усіх
            принципових  наукових  розробок  планети  і  налагоджений  процес

            дослідного виробництва найсучасніших, технічно складних і дорогих
            промислових  виробів  та  систем,  що  стане  новою  спеціалізацією
            країни в міжнародному поділі праці.

                    Інноваційна  політика  ґрунтується  передусім  на  пріоритетах
            загальної економічної політики і має динамічний характер.
                    Увесь  період  становлення  та  розвитку  системи  державного
            регулювання  інноваційної  активності  в  розвинених  країнах  можна

            умовно розділити на три етапи.
                    1.  Початковий  етап  (із  середини  40-х  до  кінця  60-х  років)
            охоплює  два  напрями  державної  політики,  які  між  собою  були

            недостатньо скоординовані й організаційно розділені на науковий та
            промисловий. Перший напрям державної політики був спрямований
            на  підтримку  НДДКР  у  вищій  школі,  підготовку  наукових  кадрів  і

            проведення фундаментальних досліджень у державних лабораторіях.




                                                              101
   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106