Page 14 - 4592

процесі чого усуваються неясності, суперечності, неповнота або

надлишковість, які властиві змістовному описанню системи.
Однак ця тягне за собою в деяких випадках ряд суттєвих
спрощень, які можуть змінити уявлення про об’єктивні механізми
функціонування реальної системи, що моделюється.

Аксіоматичні моделі як абстрактні системи широко
застосовуються в природничих та технічних науках для побудови
моделей реального світу, а також в математиці для отримання та

дослідження абстрактних об’єктів з новими властивостями.
Аксіоматичний підхід добре зарекомендував себе при
дослідженні систем, які діють відповідно до визначених правил у

детермінованому середовищі. За допомогою цього підходу
будуються абстрактні системи, що можуть бути застосовані до
широкого кола проблем, які можуть бути формалізованими.

Разом з тим, часто виникають складні задачі та проблеми, де
безпосереднє застосування аксіоматичного підходу є
неможливим. Тому частіше і з успіхом аксіоматичний підхід
застосовується до аналізу та опису функціонування окремих

підсистем та елементів складної системи.
Емпірико-статистичні моделі та методи широко
використовують кібернетичну ідею “чорної скрині”, що відкидає

інформацію про структуру системи. Сама назва образно
підкреслює повну відсутність інформації про внутрішню будову:
в цій моделі задані, фіксуються та перераховуються лише вхідні
та вихідні зв’язки з середовищем.

У багатьох випадків достатнім є змістовне описання входів
та виходів – в цьому випадку “чорна скриня” – це список входів
та виходів. При детальнішому підході може виявитись

необхідність кількісного описання характеристик входів та
виходів. Цей підхід також виявляється зручним при проектуванні
систем, в тому числі програм – на деякому етапі треба добре

зрозуміти що є входами та виходами. А вже потім приймаються
рішення про способи реалізації необхідного функціоналу.

14