Page 21 - 4582

обробки;
- план обробки точних і особливо нежорстких деталей доцільно розподіляти в
часі й просторі на ряд етапів: груба, чорнова, чистова і викінчувальна обробка (для
врахування вимог концентрації операцій в автоматизованій технології часто
доцільно об’єднати етапи чорнової і чистової, чистової і викінчувальної або всі три
етапи в одну операцію при відповідних технологічних можливостях верстатів і
достатній жорсткості деталі);
- попередню термічну обробку найдоцільніше виконувати до механічної
обробки;
- після зміцнювальної термічної обробки виконувати тільки викінчувальну
обробку високоточних поверхонь;
- послідовність обробки окремих поверхонь в межах однієї операції вибирати,
враховуючи насамперед вимоги до точності, а потім витрати часу на зміну
інструментів, позиціювання і поворот стола для конкретних верстатів ([2], с. 128
...135; [4], с. 237 ...249, 258...260, 550...557, 559...567).
Верстати і пристрої слід вибирати насамперед з урахуванням конфігурації,
габаритів і вимог до точності деталі, принципу концентрації операцій та вимоги
якнайповнішого використання можливостей обладнання за точністю,
продуктивністю, ступенем гнучкості, кількістю інструментів. Остання вимога
особливо важлива у зв’язку з високою вартістю верстатів з ЧПК [4], с. 236,
622...624.

3.8.3 Техніко-економічне обґрунтування вибору проектного
варіанта маршруту механічної обробки

У даному розділі на підставі оцінки економічної ефективності порівнювальних
варіантів технології (групи операцій рівноцінних за обсягом виконуваної роботи)
базової і декількох можливих, сформованих у попередньому розділі, приймають
остаточне рішення про найраціональніший. Цей варіант (проектний) має надалі
докладно розроблятися. Критерієм оптимальності процесу є мінімум приведених
витрат на одиницю продукції. Одна з методик техніко-економічного обґрунтування
вибору проектного варіанта технології наведена в [1], с.39...50. При створенні
автоматизованої технології перевагу має методика визначення меж області
ефективного використання верстатів з ЧПК [7]. Ця методика викладена нижче.
Для встановлення меж області ефективного використання варіантів
обладнання, використовуваного для розв’язку однієї технологічної задачі, з умови
рівності приведених витрат визначають першочергова залежність y від z
  B l z / Ф 0 С / z  k 
l
pk
y  , (3.17)
  B z / Ф С / z  
k k 0 pl l
де y – відносна продуктивність обробки;
z – характеристика типу виробництва
z  Ф / NT , (3.18)
0 шт
l і k – індекси, що відносяться до варіантів з більшою і меншою
продуктивністю;
Ф – дійсний річний фонд роботи верстата, год.;
0
 – коефіцієнт корисного використання верстата;
N – річна програма випуску деталей;
T – штучний час на операцію, год.;
шт

19