Page 20 - 4582

У цілому в даному розділі належить розв’язати комплекс проектних задач, як-
от: вибір технологічних баз, схем установки, методів обробки та їх послідовності,
типу обладнання і структури операцій. Усі вказані задачі тісно взаємопов’язані й
повинні розв’язуватися паралельно. Однак практично їх вирішують послідовно
шляхом аналізу різних варіантів, багатократного повторного їх розгляду й
уточнення з поступовим наближенням до найприйнятнішого результату.
При переході від базової технології, яка використовує універсальні засоби
технологічного оснащення, перспективним напрямком вирішення комплексу
зазначених вище задач є використання засобів з ЧПК та принципу концентрації
операцій шляхом зменшення кількості установок і операцій аж до повної обробки
деталі на одному верстаті з однієї установки. Це сприяє підвищенню точності
обробки, зменшує затрати ручної праці, дає змогу якнайповніше використати
технологічні можливості обладнання.
У разі розробки технології для групи деталей насамперед формують
комплексну деталь і проектують групову маршрутну технологію на комплексну
деталь.
Вибір баз. Аналіз цього важливого аспекту базової технології слід виконувати
на предмет дотримання принципів постійності і суміщення баз із врахуванням
рекомендацій [2], с.89...100. Підкреслимо, що найефективнішим варіантом
технологічних баз часто виявляється той, який дає змогу вести обробку всієї деталі
(або принаймні більшості і, насамперед, найточніших поверхонь) з однієї
установки.
Під час вибору баз особливу увагу слід звернути на досягнення точності
розміщення основних поверхонь. Якщо їх кінцева обробка проводиться з різних
установок або з використанням поворотів стола верстата, то потрібно перевірити
можливість досягнення заданої точності. Для цього потрібно скласти і розв’язати
технологічні розмірні ланцюги. У них точність розмірів чи взаємних поворотів
поверхонь деталей відносно технологічних баз визначають з даних про економічну
точність обробки на верстаті і точність позиціювання його стола.
Вибір методів обробки. Цю частину розділу потрібно виконувати з
врахуванням вимог до деталі, особливостей обробки на верстатах з ЧПК та
технологічних можливостей верстатів. Так, автоматизованим верстатам притаманна
вища точність, що часто дає змогу замінити, наприклад, методи шліфування чи
багаторазового розвертання ефективнішими методами точіння, розточування,
фрезерування і т.п. При створенні автоматизованої технології потрібно намагатись
зменшити номенклатуру використовуваних інструментів. Наприклад, чорнове
розточування і зенкерування на фрезерних чи розточувальних верстатах з
контурними системами ЧПК доцільно замінювати фрезеруванням, а обробку
отворів розсвердлюванням, зенкеруванням і розвертанням, на токарних верстатах –
розточуванням.
Додаткові рекомендації наведені в [4], с. 308.. .323,559.. .567.
Вибір плану обробки деталі, структури операції і типу обладнання.
Аналіз цих питань базової технології і вибір можливих проектних варіантів
пропонується виконувати з урахуванням рекомендацій, спрямованих на створення
раціональної технології (див. [2], с. 101...104, 128... 139; [4], с. 559...567):
- на першому етапі виконувати чорнову і чистову обробку постійних
чистових баз;
- далі потрібно обробляти основні поверхні (які потребують найбільших
витрат часу);
- другорядні поверхні (кріпильні отвори, фаски, лиски та інші невідповідальні
поверхні) обробляти або паралельно з основними, або після їх чорнової і чистової

18