Page 26 - 4582

3.9.2 Розрахунок режимів різання і уточнення моделей верстатів

Даний розділ виконують у такій послідовності:
- вибір різального інструмента (матеріалу й геометрії різальної частини).
Рекомендації і нормативи на інструменти даються в [2], с. 133...135, 179...184; [5], с.
111…260; [11], с. 170-233;
- розрахунок режимів різання розрахунково-аналітичним (на 2-3 різних
переходи, [5], с. 261...303) і нормативним (на решту робіт, [3], с. 230...271; [1], с.
92...101; [12]) методами. Хоча б один розрахунок слід виконати з використанням
ЕОМ. За отриманими даними по потужності різання потрібно уточнити вибір
моделей верстатів для повного їх використання за потужністю. В ПЗ дають
детальний опис розрахунку тільки для двох переходів різними методами; усі
результати зводять в таблицю;
- оптимізація режимів різання.
Особливості розрахунку і оптимізації режимів різання для верстатів з ЧПК

пов’язані насамперед з обґрунтованим вибором економічної стійкості T
e
інструментів. Потреба зменшувати нормативні значення T наведені, наприклад, в
e
[5] для одноінструментної обробки, викликана вищою вартістю верстатів з ЧПК
(меншим вкладом вартості інструментів у витрати на обробку), більшою часткою
основного часу T в нормі часу і меншим часом на зміну та налагодження
o
інструментів. Оптимізація потрібна також для забезпечення одночасності
затуплення всіх інструментів і через це – для зменшення внутрішньо-циклових
втрат.
Методика оптимізації режимів різання.
Початкові дані. Параметри режимів різання, встановлені з умов
одноінструментної обробки для всіх інструментів наладки верстата:
T – нормативна стійкість, хв.;
Ні
V, n – швидкість різання (м/хв.) і частота обертання заготовки чи інструмента,
i i
хв.;
T – основний час роботи інструмента, хв.;
Oi
m – показник степеня при T стійкісно-швидкісній залежності V  .
T
i
Послідовність оптимізації:
1. Визначають стійкість інструментів і кількість оброблених заготовок
T

Q  Hi , шт. (3.40)
i T 
Oi
2. Виявляють інструменти з дуже малим завантаженням, стійкість яких на
порядок перевищує значення стійкості основних інструментів. Як правило, це
зенковки, центрувальні свердла, фасочні різці і т.п. Виявляють також інструменти,
швидкість різання для яких встановлена, виходячи з вимог точності і якості
поверхні – мітчики, плашки, розвертки і т.п.
Режими різання для зазначених інструментів не коректують.
3. Виявляють інструменти з малою стійкістю, в два і більше разів меншою за
стійкість більшості основних інструментів. У випадку виявлення таких
інструментів потрібно замінити їх інструментами з більшою стійкістю, або
збільшити їх кількість в наладці.
4. Визначають період стійкості T багатоінструментної наладки
H
k
T  K  T , хв. (3.41)
H MH Hi
 i 1
де K – коефіцієнт багатоінструментності; його значення вибирають з таблиці.
MN

24