Page 40 - 4570
P. 40

39


                  У співвідношеннях (1.3) число q називають неповною часткою, а число r
            – остачею від ділення а на b.
                  Приклад 1.54. Обчислити  частку q  та  остачу r  від ділення  числа 187 на
            число 13.
                                                    187       5                        5                  8
                  Розв’язання.  Оскільки                   14   ,  то      187 14        ( 13) 15      .
                                                    13        13                      13                 13
             ( 13) 15 ( 13) 8        . Отже, q= 15 і r = 8.


                  3. Подільність чисел

                  Якщо остача від ділення а на b дорівнює 0. то кажуть, що а ділиться на b
            (або що b ділить а), і позначають цей факт символом b | а. Замість позначення
            b | а інколи вживають символ a : b. Число а ще називають кратним числа b. а b
            дільником, числа а, бо умова b | а рівносильна існуванню такого q. що а = bq.
            Останнє зауваження дає змогу переформулювати означення подільності чисел
            лише в термінах дії множення. Такий  підхід є кращим, оскільки він дозволяє
            визначити поняття подільності елементів у довільних кільцях (і навіть просто
            множинах із множенням), для яких теорема про ділення з остачею може й не
            виконуватись.
                  Безпосередньо із означення подільності чисел випливає наступна теорема.
                  Теорема 1.13 (про найпростіші властивості відношення подільності):
                  a) а | а – рефлексивність відношення подільності;
                  b) якщо а | b і b | с, то а | с – транзитивність відношення подільності;
                  c) якщо a | b, то а | bс;
                  d) якщо а | b і а | с, то а | (b ± с);
                  e) 0 ділиться, на кожне число, і немає інших чисел, з та,кою властивістю;
                  f) кожне число ділиться, на ±1, і немає інших чисел, з такою властивістю;
                  g) якщо а | b і c | d, то ac | bd.
                                                                                                2
                  Приклад 1.55. Знайти всі натуральні числа n, для яких (n + 2) | (n  + 2)
                                                 2
                                                                                                       2
                  Розв’язання. Із рівності n  + 2 = (n + 2)(n - 2) + 6 випливає, що n + 2 | n  + 4
            тоді і лише тоді, коли n + 2 | 6. Оскільки n – натуральне, то n + 2 = 3 або n + 2 =
            6. Отже, n = 1 або n = 4.
                  Якщо  a  |  b  і  b  |  a,  то  числа  а  і  b  називають  асоційованими.  Ненульові
            асоційовані числа можуть відрізнятись  щонайбільше знаком. Справді,  із  а  |  b
            випливає існування такого числа q 1, що aq 1 = b, а із b | а – такого числа q 2. що
            bq 2 = а. Звідси отримуємо рівність (aq 1)q 2 = а. або q 1q 2 = 1. Оскільки серед цілих
            чисел оборотними є лише ±1, то q 1 = ±1 і b = ±а.
                  З іншого боку, протилежні числа є асоційовані. Тому ненульові цілі числа
            розбиваються  на  пари  асоційованих.  Зокрема,  кожна  така  пара  містить  рівно
            одне натуральне число.


                  4. Прості і складені числа
                  До дільників числа а завжди належать числа ±1 і ±а. Такі дільники числа а
            називаються невласними, а всі інші власними. Зауважимо, що дільник b числа
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45