Page 9 - 4568

XIX ст. до індустрії відпочинку увійшли підприємства готельного господарства; з'явилися
перші бюро подорожей, одним з завдань яких були організація туристичних поїздок і
реалізація їх споживачеві. Хрестоматійним прикладом першого пекидж-туру (комплексу
туристичних послуг, який продається за єдиною ціною) є груповий тур (взяли участь
570 ос.), організований англійцем Томасом Куком у 1841 році. Успіх турів Т. Кука
підштовхнув інших підприємців організовувати подібні заходи, вже з суто комерційною
метою. В наступні 20 років в Англії (1840–1860 і рр.) почали виникати бюро подорожей.
XIX ст. характеризується великим прагматизмом у розвитку подорожей. На зміну
жадібним завойовникам і піратам прийшли вчені, подорожі яких відрізнялися свідомістю та
цілеспрямованістю. Організацією та плануванням подорожей опікувалися спеціально
створені для цього в багатьох європейських країнах географічні товариства. Незважаючи на
те, що основні географічні відкриття вже були зроблені, поле діяльності для мандрівників
все-таки було дуже великим, оскільки на карті залишалося ще багато «білих плям» – Африка,
Австралія, Арктика, Антарктида.
Характеризуючи період XIX – першої половини XX ст., варто зауважити, що розвиток
техніки та технологій сприяв, з одного боку, збільшенню навантажень, а з іншого, –
вивільненню частини часу, який раніше витрачався на роботу. Все це створювало
передумови для розвитку потреби населення в туризмі. Дедалі більша кількість людей мала
потреби в організованому, активному відпочинку та отримувала можливості для цього,
оскільки життєвий рівень певних категорій населення підвищився.
Туризм приносив значний прибуток у тих регіонах, де отримував найбільший розвиток,
підтримувався владою, що справедливо вбачала в ньому засіб стимулювання розвитку
економіки. Однак, своєрідність комплексу туристичних проблем виявилася дуже складною
для влади. Це обумовило необхідність створення самостійних спеціалізованих організацій у
сфері туризму. Початок заснування подібних організацій припав на середину XIX ст., але
більш широкого поширення вони набули після 70-х рр. XIX ст., головним чином в країнах
Західної та Центральної Європи (насамперед, Швейцарія, Німеччина, Австрія). Місцеві
органи влади були зацікавлені в діяльності подібних товариств і надавали їм підтримку.
Разом із зростанням та інтенсифікацією туристичного життя зростала роль туристичних
товариств.

Запитання для самоперевірки
1. Розкрийте сутність поняття «транспортна революція»?
2. Яка роль Томаса Кука у становленні і розвитку туроператорської справи?
3. Опишіть найвідоміші подорожі XVIII – XIX століть.
4. Вкажіть на особливості розвитку туризму у ХІХ – початку ХХ століття.

Тема № 3. Міжнародний туризм – феномен ХХ століття

У період між Першою і Другою світовими війнами туристичні поїздки, як всередині
країн, так і зарубіжні, поступово набули якісно нового характеру. Вони вже не тільки
розважали, але й часто-густо містили елементи пізнавальності. До маршрутів дедалі частіше
включали історичні пам'ятки.
Основними чинниками розвитку туризму в світі в першій половині XX ст. були:
- стрімкий розвиток науково-технічного прогресу (вдосконалювалися традиційні та
з'явилися нові види транспорту і зв'язку);
- інтенсивне освоєння світового географічного простору;
- збільшення добробуту населення та частки вільного часу;
- розвиток туристичної інфраструктури;
- підтримка туризму з боку держави, найбільш сильна у тоталітарних та авторитарних
державах);
- підвищення культурного рівня населення.
8