Page 14 - 4568
P. 14
Запитання для самоперевірки
1. Які історичні джерела містять відомості про територію сучасної України та її
мешканців?
2. Назвіть найбільш відомих мандрівників-іноземців, що подорожували Україною в різні
часи.
3. Охарактеризуйте розвиток туристичної інфраструктури на українських землях в епоху
Нового часу.
4. Які чинники сприяли розвитку готельної справи в другій половині XIX – на початку
XX ст.?
Тема № 5. Розвиток туризму в Україні в епоху СРСР
Після закінчення Першої світової війни значно змінилась політична карта Європи: на
теренах Російської та Австро-Угорської імперій виникли нові держави з різним політичним і
соціально-економічним ладом. Зазнала докорінних змін і геополітичне становище
українських земель. На території Східної (Наддніпрянської) України встановилась радянська
влада - Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).
20-30-і pp. в Україні характеризувалися суперечливими процесами та явищами в усіх
сферах життя суспільства і в розвитку туризму також. Стрижнем політики радянської влади
в галузі туризму було створення державних організаційних засад управління туризмом,
масове залучення населення до різних напрямів туристської діяльності, зміцнення і
розширення матеріально-технічної бази туризму. Тривалий час радянський туризм
розвивався стихійно, не мав організаційного центру. Майже 10 років тривали пошуки
найбільш раціональних форм туристсько-екскурсійної роботи.
Політика «українізації» 1923–1933 рр. сприяла національно-культурному відродженню
України; в цей час великого значення набула туристсько-екскурсійна справа, яка, також як і
в РРФСР, розглядалася як елемент дії на маси.
В Україні поетапно виникли, змінюючи одне одного організації, що забезпечували
туристсько-екскурсійну роботу. У період з 1919 по 1928 рр. розвитком туризму і екскурсій
активно займався екскурсійно-виставково-музейний відділ Наркомпроса УРСР (ЕВВ).
На другу половину 20-х pp. припадає і початок розвитку міжнародного туризму в СРСР.
Минуло 10 років блокади, дипломатичної ізоляції та інтервенції; настав час для
налагодження контактів молодої Радянської держави зі світовим співтовариством. Стрімке
зростання зовнішньополітичних і економічних зв'язків СРСР створювало передумови для
збільшення потоку іноземних туристів. Виникла необхідність у спеціальній організації, яка б
виконувала весь обсяг робіт щодо залучення та обслуговування іноземних туристів в СРСР.
Незабаром питання було вирішене. Рада праці й оборони СРСР своєю постановою від 11
квітня 1929 р. створила Державне акціонерне товариство з іноземного туризму в СРСР при
Наркоматі зовнішньої і внутрішньої торгівлі. Діяльність «Інтуриста» була специфічною і
багатопрофільною. «Інтурист» дістав монопольне право на обслуговування всіх іноземних
громадян незалежно від того, з якою метою вони прибували до СРСР: як туристи,
комерсанти чи як технічні фахівці.
Друга світова війна піддала народне господарство СРСР значному руйнуванню,
принесла неймовірно величезні втрати. Значною мірою постраждала і матеріально-технічна
база туризму: було зруйновано 28 будинків туриста, 22 альпіністсько-туристських табори, 16
стадіонів, 189 клубів і будинків фізкультури, 130 будинків відпочинку, 109 профспілкових
санаторіїв.
Хрущовська «відлига» створила передумови для певного піднесення соціально-
економічного рівня життя, зростання реальної заробітної плати. Це стало однією з
найважливіших передумов організації ефективного дозвілля населення, зокрема залучення
до туристського руху. Неабияку роль у цьому відігравало зростання суспільних фондів
споживання, а саме надання безоплатних і пільгових соціальних послуг: оплата путівок на
13