Page 6 - 4568

1 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Тема № 1. Історія туризму як соціальна наука.
Розвиток туризму від найдавніших часів до епохи Нового часу

Історія туризму – це наука, яка вивчає подорожі та туризм, чинники їх появи та
розвитку в суспільстві з найдавніших часів до наших днів.
Історія туризму в своїх дослідженнях опирається на допоміжні історичні дисципліни:
археологію, палеографію, нумізматику, етнографію. Історія подорожей і туризму тісно
пов'язана з історією культури, яка показує логіку розвитку культури, вивчає характерні
культурні риси різних епох і відповідні типи та моделі «людини, яка подорожує». Історичний
підхід до вивчення туризму здійснюється з метою виявлення основних етапів його
становлення і логіки розвитку. Здійснити це можливо шляхом вивчення передісторії туризму
в різних культурах і епохах, тобто розвитку систем гостинності, історії транспорту,
ментальності. Важливо прослідкувати, як впливали подорожі на розвиток культури і науки,
та як особливості духовної культури змінювали, в свою чергу, мотиви і характер подорожей.
Всю історію розвитку туризму можна поділити на чотири основні етапи:
Перший - з найдавніших часів до 1841 року - це початковий етап розвитку туризму.
Другий - з 1841 року до 1914 року - етап становлення організованого туризму.
Третій - з 1914 року до 1945 року - формування індустрії туризму.
Четвертий - з 1945 року до наших днів - етап масового туризму та глобалізації
туристичної індустрії. Охарактеризуємо кожний етап окремо і дамо пояснення, саме таку
періодизацію має розвиток туризму.
Основними групами чинників виникнення подорожей, а загалом і туризму в суспільстві
були наступні:
- соціальні (демографічні та міграційні процеси, розвиток суспільних відносин);
- економічні (розвиток економіки);
- географічні (особливості розташування країн та регіонів, необхідність налагодження
зв'язку між ними);
- політичні (освоєння або завоювання нових територій, перерозподіл сфер політичного
впливу);
- мотиваційні (особливості свідомості людей, ментальності; тобто потреби, мотиви,
цінності, стереотипи та інші психологічні чинники, які впливали на вибір мети подорожі в ті
чи інші періоди в певних регіонах);
- науково-технічний прогрес;
- екологічні (збереження навколишнього середовища, придатного для проживання та
відпочинку людей).
Подорожі й походи в стародавні часи були вкрай далекі від сучасного їхнього
розуміння: вони мали переважно військово-завойовницький, колонізаційний або
торговельний характер, а їхня специфіка залежала від багатьох факторів: географічного
розташування країн, природно-кліматичних особливостей, наявності ресурсів. Найдавніші
цивілізації виникали або в долинах рік, або на узбережжях морів. Наявність водних шляхів
багато в чому визначала й спосіб пересування стародавніх мандрівників: корабель став
основним транспортом стародавнього світу.
Активному розвитку міграційних процесів в епоху стародавнього світу сприяли
численні військові походи. Саме вони давали необхідні знання про далекі країни і народи,
що їх заселяли, культуру, побут, мистецтво, архітектуру – усе це породжувало й підсилювало
інтерес до поїздок, а також стимулювало розвиток торгівлі.
Розмаїття форм і цілей подорожей у стародавньому світі особливо яскраво виявилося в
епоху античності. Так, стародавні греки, що найчастіше направлялися в Єгипет, у своїх
поїздках переслідували різні цілі: від відпочинку, розваг, ознайомлення з культурними
цінностями країни до одержання нових знань, підвищення освіти.

5