Page 10 - 4568

Протягом першої половини XX ст. міжнародний туризм продовжував розвиватися,
залучаючи до своєї орбіти все нові країни. У цей період створені перші міжнародні
туристичні організації:
1. 1898 - Міжнародна ліга туристичних асоціацій зі штаб-квартирою в Люксембурзі; у
1919 р. вона була перетворена в Міжнародний туристичний альянс, який існує по
сьогоднішній час та включає більше 140 національних асоціацій туризму;
2. 1926 - Міжнародний конгрес міжнародних асоціацій пропаганди туризму;
3. 1927 - Міжнародний конгрес офіційних туристичних організацій;
4. 1930 - Міжнародний союз офіційних організацій і пропаганди туризму.
У 1925 р. в Гаазі відбувся Конгрес з туризму, де були окреслені основні напрямки
діяльності міжнародних і національних туристичних організацій, основними з яких були:
- популяризація туризму;
- сприяння розвитку туризму на міжнародному та національному рівнях;
- координація діяльності туристичних організацій;
На гаазькому конгресі з туризму було також окреслено деякі права та обов'язки
туристів.
Все це свідчить, що туризм став важливою складовою не лише національних
господарств та культурного життя окремих країн, але й частиною міжнародних відносин.
Друга світова війна (1939–1945 рр.) завдала непоправного збитку світовому
господарству в цілому, і світовому туризму зокрема. У багатьох країнах була практично
повністю знищена матеріально-технічна база туризму, були зруйновані або серйозно
постраждали історичні, архітектурні, культурні пам’ятки, знищена транспортна
інфраструктура, загинули під час війни фахівці в області туризму і готельної справи.
Незважаючи на всі вищеназвані негативні чинники, інтерес до відпочинку й туристських
поїздок після Другої світової війни стрімко збільшувався. Завдяки економічному зростанню,
що спостерігалося в багатьох країнах Європи, яке сприяло зростанню добробуту населення,
туризм поступово став надбанням не тільки привілейованих класів, але і досить широких
верств населення.
Починаючи з 50-х років доходи від міжнародного туризму за темпами зростання значно
перевищували як показники зростання світового національного доходу, так і темпи
зростання світового експорту. Кількість іноземних туристів також стабільно збільшувалася,
хоча темпи зростання були не такими високими, як темпи зростання надходжень. Значне
збільшення доходів від міжнародного туризму припадає на 70-ті й кінець
80-х років минулого століття. У порівнянні зі зміною числа туристів у світі, надходження від
міжнародного туризму збільшувалися випереджаючими темпами, що пояснюється
підвищенням доходів туристів, а, отже, можливістю витрачати більше коштів на відпочинок,
а також здорожченням туристських і транспортних послуг. Туризм, як чітко було відмічено,
є свого роду барометром політичної і економічної ситуації в світі і відображає основні
тенденції, характерні для світового економічного господарства.
Туристські потоки завжди розподілялися вкрай нерівномірно, що особливо було
помітне в 50–60-х роках минулого століття: на долю європейських країн припадало більше
70 % від загальної кількості іноземних туристів, а близько 65-75 % туристського ринку
припадало на 15 країн-лідерів, причому в 1950 р. більше 70 % іноземних туристів прийняли
країни першої п’ятірки (США, Канада, Італія, Франція і Швейцарія).
Високі темпи розвитку туризму в другій половині ХХ ст. пояснювалися чинниками,
серед яких слід виділити:
- політичні. Незважаючи на регіональні конфлікти, на планеті в цілому панував мир, а
політична стабільність у туристських регіонах була та залишається чи не найголовнішим
чинником, що визначає інтерес туристів до тієї чи іншої країни;
- економічні. Достатньо стабільне зростання виробництва в багатьох державах, перш за
все в Європі та Північній Америці, визначав високий попит на людські ресурси, конкуренція

9