Page 55 - 4565

оскільки площина Т є горизонтальною, то А 2К 2 – дійсна величина
перпендикуляра (А 1  К 1).

A 2 D 2 С 2
д . в . K 2 D 2 В 2

T 2 K 2
А 2
K 2
х 1 2 х 1 2 х 1 2
K 1 В 1
А 1
A 1 K 1 K 1
д . в . D 1
D 1
С 1

Рисунок 8.7 Рисунок 8.8 Рисунок 8.9

При побудові перпендикуляра з точки D до проектуючих площин
(горизонтально-, фронтально- та профільно-проектуючих), перпендикуляр
проводять до слід-проекцій цих площин. На рис. 8.8 з точки D 1 проведено лінію
D 1К 1, перпендикулярну до слід-проекції Σ 1 горизонтально-проектуючої
площини Σ. Лінія DK – горизонталь (D 1К 1  Σ 1; D 2K 2 // OX); D 1К 1 – дійсна
величина перпендикуляра DК.
Аналогічно побудовано перпендикуляр DК (рис.8.9) до фронтально-
проектуючої площини, заданої трикутником АВС. Перпендикуляр DК
(D 2K 2А 2В 2С 2; D 1К 1//ОХ) фронтальна пряма, оскільки площина трикутника
АВС – фронтально-проектуюча. D 2K 2–дійсна величина перпендикуляра DК.

8.2.2 Перпендикуляр до площини загального положення. Відстань від точки
до площини

Побудову перпендикуляра з точки до площини загального положення
здійснюють у такій послідовності:
1. Для побудови напряму перпендикуляра на проекціях, використовуючи
властивість прямого кута, у площині будують горизонталь h(h 1;h 2) та фронталь
f(f 1;f 2); з проекції D 1 проводять перпендикуляр n 1 до горизонтальної проекції
горизонталі h 1, а з проекції D 2 – перпендикуляр n 2 до фронтальної проекції
фронталі f 2 (рис. 8.10).
2. Через довільну проекцію перпендикуляра проводять проектуючу
площину (наприклад  2 через n 2) і будують лінію перетину 34 (3 24 2 та 3 14 1)
проектуючої площини  з площиною, заданою трикутником АВС. Перетин
проекції 3 14 1 з проекцією n 1 дає основу перпендикуляра – точку К 1, а по лінії
зв’язку – точку К 2. D 1K 1 та D 2K 2 – проекції перпендикуляра DK.
3. За способом побудови гіпотенузи прямокутного трикутника (див. 4.1)
знаходимо дійсну величину перпендикуляра DK (перпендикуляра D 0K 2), або
відстані від точки D до площини трикутника АВС.

54