Page 23 - 4523
P. 23

У  випадку  двох  вхідних  змінних  логічну  функцію,  яку
           реалізуємо,  зручно  показати  на  графіку.  На  рис.  11.8,  в
           зображена  функція  найпростішого  логічного  пристрою,  яка
           видає  керуючий  вплив  y     1  або  y     1  тільки  тоді,  коли
           при    достатньо    великих    значеннях     сигналу    помилки
               X  2   X   X 1    його  похідна       X   має  такий  же  знак
                                                     2
                      1
           (тобто  коли  відхилення  збільшується),  або  коли  похідна   
                                                               *
           має протилежний знак, але є мала (тобто  X    2    X ). Якщо ж
                                                               2
           при  великих  значеннях    похідна      достатньо велика  і  має
           протилежний  знак,  то  керуючий  вплив  може  дорівнювати
           нулю, так як відхилення зменшується саме по собі. При малих
           значеннях  керуючий вплив також дорівнює нулю.

                             1.3 Метод фазового простору
               Метод фазового простору являє собою графо-аналітичний
           спосіб  дослідження  нелінійних  систем.  Сутність  методу
           полягає в тому, що описується поведінка систем за допомогою
           геометричних показів – фазових портретів.
               Для  того,  щоб  познайомитися  з  основними  значеннями
           методу  фазового  простору,  розглянемо  диференціальне
           рівняння  нелінійної  системи  керування.  Вільний  рух
           нелінійної   динамічної     системи    з  однією     керованою
           величиною      x  t    описується   в   загальному    випадку
           диференціальним рівнянням
                                  Ф  x    t  x ,   ...,  x ,   n    0t  ,        (1.8)
                                                                         x
               яке  можна  введенням  допоміжних  змінних  x  ,
                                                                     1
           x   x,…,  x    x (  n  ) 1    перетворити  в  еквівалентну  йому
                         n
            2
           систему диференціальних рівнянь першого порядку
                 Ф  j  x j        ...,,tx,tx,t  1  2  x  j    ...,,t  x n    t   j , 0    n , 1  .   (1.9)

               Всі  n  рівнянь,  що  утворюють  систему  (1.9), як  правило,

                                            22
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28