Page 20 - 4523
P. 20

або   може     збільшуватись     із   збільшенням     швидкості
           (штрихована лінія)
                              F  CsiqnV    K T V .                   (1.3)
                               T
                                          2
                                                 2
               Закони руху, зображені на рис. 11.6, в, в загальному важко
           піддаються  аналізу.  Однак  в  деяких  окремих  випадках
           передавальні  властивості  пристрою  описуються  достатньо
           простими лінійними характеристиками.
               Наприклад,  якщо  масою  рухомої  частини  можна
           знехтувати  і  правої  пружини  немає  ( K     0 ),  а  сила  тертя
                                                     n 2
           підпорядковується  закону  (1.3),  то  залежність  швидкості  V
                                                                          2
           від  пересування     l   аналогічна  характеристиці  натягу
                                 1
           (рис.  1.6,  б),  параметр  якої  b     C  K  1 n    і  коефіцієнт
           K   K  1 n  K  n 2  .
               Розглянуті статичні і динамічні нелінійності належать до
           класу нелінійностей з кусково-лінійними характеристиками.
               В  керуючих  пристроях  автоматичних  систем  поряд  з
           релейними  елементами  часто  використовуються  так  звані
           особливі  нелінійності:  помножувальна  ланка,  елементи  зі
           змінною структурою, елементи логічного типу.
               Якщо  вхідні  величини  X   і  X   помножувальної  ланки
                                                 2
                                          1
           незалежні одна від одної (рис. 1.7, а), то її можна розглядати
           як лінійну ланку зі змінним коефіцієнтом. Якщо ж величини
           X   і  X   зв’язані  (рис.  1.7.  б),  то  помножувальна  ланка  є
                    2
             1
           суттєво нелінійною.
               Помножувальну  ланку  використовують  в  обчислю-
           вальних  блоках  систем  для  піднесення  сигналу  в  квадрат
           (рис. 1.7, в) і для визначення модуля сигналу (рис. 1.7, г).
               Помножувальну       ланку     застосовують     також     для
           формування     різних    нелінійних     законів   регулювання,
           наприклад:



                                            19
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25