Page 13 - 450

році в Каунасі відбулися перші в історії радянського гандболу
міжнародні зустрічі на “малому полі”. В період з 1956 по 1961 рр.
було проведено шість чемпіонатів СРСР по гандболу, що зіграли
велику роль в розвитку гри. І лиш коли стало очевидним, що
ручний м’яч губив свої позиції, Федерація прийняла рішення про
припинення проведення першості СРСР по ручному м’ячу 11:11.
З 60-х років почався нелегкий шлях учнівства жіночої збірної
СРСР, яка вийшла на міжнародну арену, не маючи найменшого
досвіду подібних зустрічей. Перші великі успіхи прийшли до нас
лише п’ятнадцять років постіль. Але про це розмова дальше.
Завершимо екскурс в історію розвитку гандболу розповіддю про
великого ентузіаста і спеціаліста нашого виду спорту, людину, якій
належить велика заслуга в становленні вітчизняного гандболу –
Євгена Івановича Івахіна.
Народився він в Маріуполі великій і дружній сім’ї, де
найперше цінилася праця. Голова сім’ї, Іван Васильович, пройшов
нелегкий, але характерний для багатьох талановитих людей того
часу шлях. Почавши працювати чорноробочим, щоб допомогти
сім’ї звести кінці з кінцями в скудному сімейному бюджеті, він
самостійно вивчився на телеграфіста, а потім екстерном здав
екзамен, навіть став юристом. Зазнавши в житті немало труднощів,
Іван Васильович не відгороджував від них і своїх дітей. Навпаки,
вчив працелюбству, чесності, наполегливості і мужності в досягенні
поставленої мети. Таким і виховав він сина. В роки Великої
Вітчизняної війни це вміння і риси характеру не раз виручали
розвідника Івахіна в безвихідних ситуаціях.
Одного разу Євген побачив дорослих хлопців, які на
невеликому майданчику грали невідому йому гру. Ні, це не був
йому добре знайомий футбол, і навіть не баскетбол. Прямокутне
поле, ворота, невеликий м’яч, – як заворожений дивився він на дії
спортсменів, поки один з гравців не покликав його: “Гей, хлопче!
Бігати вмієш? Давай тоді до нас – одного гравця до семи не стає”.
Оглянувшись і зрозумівши, що звертались до нього, переповнений
гордості і цікавості Євген через мить був уже на майданчику. Бігати
він умів не гірше хлопців, і сили й спритності йому було не
позичати. Але хлопчина, звісно, не знав правил гри, метушився, а

12