Page 15 - 450

теорії гандболу, яка органічно зливалася з практикою. Зрозуміло,
що в такій роботі доводилось покладатися на особистий практичний
досвід і на інтуїцію. Так як ні у нас в країні, ні за кордоном
необхідної літератури не було. Якось по закінченні університету він
запропонував своїм товаришам:
– Треба викликати на матч запоріжців. Я дещо придумав,
потрібно перевірити в грі.
В той серпневий вечір 1935 р. багаточисельні глядачі, які
прийшли на поєдинок тодішніх лідерів гандболу – збірних Харкова
і Запоріжжя – стали свідками народження нового стилю гри. висока
індивідуальна майстерність одного гандболіста органічно
вписувалась в дії команди. 17 серпня 1935 р. київське спортивна
газета в звіті про цю гру писала: “За останні десять років збірна
Харкова вперше виграла у команди Запоріжжя, та ще й з
розгромним рахунком 14:7. У Харків’ян особливо проявив себе
Івахін, який закинув 10 м’ячів…”.
Перевіривши свої ідеї в грі, Є.Вахін почав роботу над
посібником по гандболу, а заодно і над кандидатською дисертацією.
Але тоді був нестійкий грізний час. На полях Європи уже йшли
кровопролитні бої другої світової війни, розв’язаної гітлерівцями. В
перший день Вітчизняної війни в підрозділ, в якому служив
старший лейтенант Івахін, прийшов лист – республіканське
книжкове видавництво запитувало, куди вислати коректуру книги
Є.І.Івахіна “Гандбол”? Автор не зміг відповісти видавництву. З
групою бійців він вів жорстокий бій з фашистськими десантниками,
які висадились в районі розташування штабу дивізії. Стрімкою
атакою, підтриманою “кишеньковою артилерією” – гранатами,
підрозділ під командуванням Є.Івахіна знищив фашистський
десант.
Так для Євгена Івановича почалась Велика Вітчизняна війна,
дорогами якої він пройшов від першого до останнього дня.
Цікаво, що в 1971 р. група молодих учених Київського
інституту фізкультури, якою керував завідувач кафедри спортивних
ігор Євген Іванович Івахін, завершили роботу над проблемою, що
виникла перед Івакіним під час однієї з бойових операцій, ціллю
якої було захоплення фашистського “язика”.

14