Page 9 - 450

Україні з гандболу відбулися в Харкові в 1913 р. Першість тоді
виборювали 14 команд.
І лише початок першої світової війни, а потім громадянської
війни в Росії на деякий час перервали розвиток гандболу в країні. В
Європі нова гра в цей час набувала нових відтінків. У 1915 р.
Ернест Шульц із Потедаму запропонував гімнастичну гру “торбалл”
(“м’яч в ворота”), яка нагадувала гібрид хазени, хаандбалда,
українського гандболу і футболу. Не дивлячись на підтримку зі
сторони масового гімнастичного товариства Бранденбурга, гра
Шульца не знайшла підтримки. І лиш після того, як на неї звернули
увагу провідні викладачі гімнастики Німеччини вона набула
відтінку гандболу, але зі складом команд по одинадцять гравців.
В лютому 1917 р. Макс Хайзер із Берліна, взявши за основу
торбалл Е.Шульца, сокольську хазену і датський хаандболд,
створює принципово новий варіант гри з одинадцятьма учасниками.
Її головна відмінність – спортивне єдиноборство на більшій частині
майданчику. Так були закладені основи майбутнього класичного
варіанту ручного м’яча 11:11.

2 Поява гандболу в Росії та в Україні
Піонерами радянського гандболу були спортсмени Харкова,
Києва, Ростова-на –Дону і деяких інших міст України і Північного
Кавказу, де гра знайшла своїх шанувальників. Одночасно почалась
пропаганда ручного м’яча, що став після цього найбільш масовим в
Москві, Ленінграді і РСФСР. Одна з перших інформацій про
гандбол 7:7 була опублікована в журналі “Фізична культура” в
вересні 1932 р. Автор замітки В.Тюльпанов писав, що “... в Україні
процвітає подібна на баскетбол гра “гандбол”. Протягом 5 років
вийшли в світ деякі книжки про гандбол 7:7 і ручного м’яча 11:11. у
1922 р. в Москві активну діяльність вів “Гурток ігор і свят”, який
очолив відомий фахівець В.Г.Марц. Він рахував ручний м’яч одною
із найбільш цікавих спортивних ігор, прикладав значні зусилля для
її пропаганди.
До початку 1925 р. відмічається масовий розвиток гандболу в
Україні. В цей час в Україні створювались чоловічі і жіночі
8