Page 11 - 450
P. 11

учасниками  офіційних  змагань.  Українські  газети  тих  років
                            відмічали, що гандбол починає впевнено входити в життя багатьох
                            фізкультурних колективів республіки,  конкурувати з футболом по
                            популярності і майже повністю витісняти баскетбол. Ясно, що ріст
                            масовості  гри,  її  популярності  сприяло  виявленню  талановитих
                            гравців, підвищенню їх майстерності. Не останню, як ви розумієте,
                            роль  зіграли  в  цьому  багаточисельні  міжнародні  зустрічі,  давши
                            можливість обмінюватись досвідом. Затвердження в 1927 р. перших
                            міжнародних  правил  по  ручному  м’ячу  знайшло  відгук  в  нашій
                            країні, яка першою в світі переглянула свої національні правила і їх
                            видала.
                                  Рішення  ВРФК  з  цього  питання  було  прийнято  через  два
                            тижні після рішення ІАГФ (Міжнародної любительської федерації)
                            про затвердження правил гри.
                                  На жаль, невдалий дебют гандболу і ручного м’яча на першій
                            Всесоюзній спартакіаді 1928 р. на багато років підірвало авторитет
                            цього  виду  спорту,  лишивши  його  підтримки  зі  сторони
                            фізкультурних організацій. Гандбол і ручний м’яч, не мавши єдиної
                            всесоюзної  організації,  залишені  міжнародних  контрактів,  слабо
                            забезпечені матеріально-технічною базою і тренерськими кадрами,
                            знаходились в стані затяжної кризи, яка продовжувалась більше 20
                            років.  В  Москві,  Ленінграді,  РРФСР  закривались  секції  гандболу,
                            багато спортсменів пішли в  секції баскетболу. Криза торкнулась  і
                            українського гандболу. В Харкові число команд скоротилась до 60,
                            а  чоловіча  команда  віддала  першість  запоріжцям.  Почались  довгі
                            перерви  в  чемпіонатах  республіки.  Зумівши  в  довоєнні  роки
                            відновити престиж чоловічої команди, ставши чемпіоном України в
                            1936,  1938  і  1939  роках,  харків’яни  проступилися  цим  званням  в
                            1940 році запоріжцям, здавши свої позиції. В жіночому гандболі це
                            відбулося  ще  раніше,  коли  в  1937  році  першість  виграла  київська
                            команда  “Динамо”.  Не  дивлячись  на  окремі  успіхи  гандболу  на
                            Україні,  гра  продовжувала  губити  свою  популярність,  віддаючи
                            позиції  футболу,  волейболу,  баскетболу.  До  кінця  30-х  років  в
                            країні  було  не  мало  не  багато  як  більше  15  000  спортсменів,  які
                            регулярно займалися в секціях гандболу 7:7 і ручного м’яча 11:11.
                            передбачалось,  що  своєрідним  поштовхом  для  розвитку  гандболу
                            буде  кубок  Спартакіади  1942  р.  по  спортивних  іграх,  але  цьому

                                                           10
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16