Page 10 - 450
P. 10

команди,  проводились  міські  змагання,  матчі  збірних  міст.  Перед
                            початком  весняного  сезону  1925  р.,  який    відкрився  в  Харкові  5
                            квітня, було проведено передвиборні збори Харківської гандбольної
                            ліги,  заново  отримавшої  назву  секції,  що  більш  точніше
                            відображало  зміст  роботи  цього  громадського  органу.  Головою
                            секції став В.Добринін, його замісником І.Малишенко і секретарем
                            працівник журналу “Вісник фізичної культури” Л.Ордин. На своєму
                            черговому  засіданні  харківська  секція  створила  відкоректовані
                            Л.Ординим правила гандболу 7:7. В основному зберігши попередні
                            риси  кодексу.  Л.Ордин  запропонував  новинку:  на  зміну
                            прямокутної  площі  воротаря  4×8  м  прийшло  півколо  радіусом  5
                            метрів. Створена секція стала практично Всеукраїнським керівним
                            органом, здійсненим по завданню Ради фізичної культури України
                            для дальнійшого розвитку гандболу в республіці. Вона організувала
                            ряд показових матчевих зустрічей найсильніших команд Харкова на
                            периферії.  Тоді  ж  відбулося  турне  по  Україні  збірної  чоловічої
                            команди  Харкова  і  збірної  вузів  столиці  України,  в  склад  яких
                            ввійшли  найсильніші  гравці  міста.  Харків’яни  побували  в  Одесі,
                            Запоріжжі, Дніпропетровську, Кременчуці, Херсоні. В результаті у
                            всіх цих містах, включаючи Херсон, гандбол дуже стійко закріпив
                            свої позиції. Тут були створені команди. Однак рівень їх підготовки
                            ще  значно  поступався  грі  харків’ян.  Гальмуванням  розвитку  гри
                            були суперечності в трактовці правил: в кожному місті  діяли свої
                            правила,  а  місцеві  судді,  які  обслуговували  матчі  господарів  з
                            гостями,  притримувались  “домашньої”  редакції  кодексу.  Тоді
                            Всеукраїнська рада фізичної культури поручила харківській секції
                            розробити  єдині  правила,  котрі  повинні  були  покласти  кінець  їх
                            розбіжності  і  не  тільки  в  республіці,  але  і  в  країні.  Другий
                            Всеукраїнський  з’їзд  робітників  фізичної  культури,  що  вибрав
                            республіканську секцію гандболу, затвердив єдиний кодекс гри 7:7
                            під  редакцією  Л.Ордина.  Одночасно  правла  були  затверджені  для
                            всієї  ВРФК  РСФСР  і  тим  самим  стали  обов’язковими  для  всієї
                            країни.  В  кінці  20-х  років  гандбол  стає  “своїм”  в  Одесі,
                            Дніпропетровську,  Запоріжжі,  Миколаєві,  Києві  і  деяких  інших
                            містах України. Причому дуже швидко перевершили своїх учителів
                            харків’ян.  Паралельно  з  командами  дорослих  змагалися  учні
                            загальноосвітніх    шкіл,  які  стали  першими  в  країні  школярами  –

                                                            9
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15