Page 7 - 450

І все ж, без сумніву, пріоритетом Х.Нільсена було рахувати
розмір воріт 300×200 см, тобто 3×2 м, які залишились до цього часу
в сучасному гандболі без змін. До середини першого десятиліття
ХХ ст. хазена Й.Кленки і хаандбол Х.Нільсена признання не
отримали, але поштовх для розвитку нової гри був даний і пошук її
оптимального варіанту продовжувався.
У 1905 р журнал “Фізичне виховання” №6, який видавався в
Брно, опублікував правила гри “вргана з прегашеніем” (кидки з
передачею), автором яких був учитель фізкультури Смиховського
реального училища в Празі Вацлав Карас. Гра повторювала відомий
варіант хазени, але мала ряд відмінностей: склад команди
збільшився до дев’яти чоловів, появився, як у Нільсена, гравець,
який захищав ворота.
До того часу Х.Нільсен став інспектором фізичного
виховання, що дозволило йому впливати в справі пропаганди
винайденої ним гри.
Хаандболд був включений в програму навчання школярів.
Зацікавились ним і керівники армійського спорту, розпізнавши в
ньому хороші засоби фізичного виховання солдатів. Все це
дозволило створити національний “хаандбольний союз”, який зіграв
велику роль в популяризації цього виду спорту. Таким чином,
“прабатьки” сучасного гандболу розвивались в Данії і
Чехословаччині самостійно, і схожість обох ігор свідчить про
закономірність їх появи. Ось така передісторія гандболу.
Звичайно, що новий вид спорту постійно вдосконалювався. В
1908 р. чеський педагог, активний пропагандист спортивних ігор
Антоні Кристоф. Він вніс вирішальний вклад в модернізацію хазени
і довів її правила до вдосконалення. За цими правилами гра велась
на майданчику 45×25 м двома командами по сім гравців в кожній.
Ціллю було вразити ворота 200×450 м. але головне – дозволялось
спортивне єдиноборство. Поле мало три зони: захисту, середньої
частини і нападу. Одному з гравців дозволялось захищати ворота
безпосередньо в воротарському майданчику. В команді були:
воротар, захисник, два напівзахисники, три нападаючих А.Кристоф
продовжив роботу над уточненням окремих деталей правил і в 1909
р. видав їх заново. Однак всього цього було недостатньо для
організації і проведення змагань, так як не було єдиного

6