Page 18 - 4496
P. 18

Якщо (a i ,b j )  , то a i називається прообразом b j , а b j -
                                                                          ~
                            образом a i при відображенні . Множина А всіх прообразів в
                                                                                       ~
                            А є область визначення відображення , а множина B всіх
                                                                           ~
                            образів в В - область значень . Якщо В дорівнює В, то
                                                                       ~
                            говорять про відображення на В, якщо В - тільки частина В,
                            те про відображення в B.
                                  Відображення будемо позначати як АВ або (a) =b.
                            Якщо для кожного a i       образ b j  єдиний, то відображення
                            називають функціональним. Якщо в  усе пари (a i ,b j )
                            переписати «навпаки», як (b j ,a i ), одержимо відображення В у
                                                                       -1
                            А, що є зворотним до  і позначається  .
                                  Нехай множини А и В збігаються,   АхА. У цьому
                            випадку  називають бінарним відношенням, а множина А –
                            базовою множиною відношення R.
                                  Якщо (a i ,a j )  , то говорять, що елемент a i перебуває у
                            відношенні з елементом a j . У загальному випадку можна
                            визначити, що у відношенні перебуває не пара, а k елементів,
                                                k
                            уважати, що   А . Величина k визначає арность відношення
                                                    k
                            . Говорять, що   А - k-арне відношення.
                                  Термін «відношення» використають також, якщо
                            арность >2 і множини в декартовом добутку різні.
                                  Будемо розглядати надалі бінарні відношення на
                            множині А.
                                  1.9.1 Способи опису бінарного відношення.
                                  Бінарне відношення  як будь-яка підмножина може
                            бути представлене у вигляді перерахування, через вказівки
                            властивості    або  через   процедуру,    що    породжує.    Але
                            найбільше часто використається подання матрицею, у якому
                            враховується специфіка множини. Стовпцям і рядкам матриці
                            зіставлені елементи базової множини A, значення елемента
                            матриці (a i ,a j ) дорівнює 1, якщо (a i ,a j ) , у протилежному
                            випадку значення відповідного елемента дорівнює 0.
                                  1.9.2 Види бінарних відношень
                                  Бінарне відношення      називається рефлексивним, якщо
                            (a i)A (a i ,a i ) .  Якщо відношення рефлексивне, то в
                            кожній клітці головної діагоналі коштують одиниці.




                                                           15
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23