Page 17 - 4496
P. 17

АВ={(а, в) | а А вВ}.
                                  Порядок входження пар (а, в) у множину АВ може
                            бути будь-яким, але розташування елеменів у парі (а, b)
                            визначається порядком множення множин, так що
                                                         АВ  ВА.
                                  Операція прямого добутку множин узагальнюється на
                            будь-яку кількість множин і записується у такому вигляді:
                                                    n
                                                      А і   A 1   A 2    A n .
                                                     1  і                          n
                                  Елементами     прямого     добутку    множин        A i  є
                                                                                     i 1
                            впорядкована послідовність елементів (а 1,а 2, … , а n), яка
                            називається вектором. Інші назви – кортеж, n-ка.
                                  Прямий добуток двох множин володіє властивостями
                            дистрибутивності відносно об’єднання, перерізу і різниці
                                                (A 1  A 2 )B = (A 1 B)  (A 2 B);
                                                (A 1  A 2 )B = (A 1 B)  (A 2 B);
                                                (A 1 \ A 2 ) B = (A 1 B) \ (A 2 B).
                                  Якщо співмножник декартового добутку одна множина,
                            яка використовується n – раз, то це записується так
                                                    n
                                   АА... А = А .

                                  Слід пам’ятати, що декартовий добуток породжує
                            множину з      елементами     іншої   природи    ніж   елементи
                            співмножників. Наприклад, якщо R – множина дійсних чисел,
                            то RR- множина всіх точок площини.


                                  1.9 Відображення й відношення
                                  Нехай задано дві множини A і В. Виділимо деяку
                            підмножину  декартового добутку АхВ і будемо трактувати
                            його елементи (a i,b j) як вираження того факту, що a i й b j
                            перебувають у деякій відповідності. Нас не цікавить характер
                            цієї відповідності, а тільки сам факт його наявності. Множина
                             назвемо відображенням множини А на множину В.

                                                           14
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22