Page 45 - 4489
P. 45
антиокислювачі: ФЧ-16 (0,03…0,1 %), n-оксидифеніламін (0,007…0,01 %),
іонол (0,03…0,1 %).
Крім хімічного складу бензину, на його окислення і строк зберігання
впливають і умови зберігання – температура, площа поверхні зіткнення з
повітрям, каталітична дія деяких металів, наявність світла, води, старих
продуктів окислення.
1 – у повністю заповненому резервуарі; 2 – в резервуарі, заповненому на 50 %
Рисунок 3.10 – Утворення фактичних смол при зберіганні бензину
З підвищенням температури зберігання, швидкість окислення
збільшується. Щоб зменшити вплив температури, паливо треба зберігати в
підземних резервуарах з мінімальним коливанням температури. При зберіганні
бензину в наземних резервуарах їх фарбують у світлі кольори. Резервуари, в
яких зберігають паливо, треба заповнювати повністю для зменшення площі
контакту з повітрям. Залежність утворенням смол від часу зберігання при
повністю заповненій тарі і заповненій на 50 % показано на рис. 3.10, з якої
видно, що окислення бензину в резервуарі, залитому тільки на 50 %, у 2…3
рази перевищує окислення в повністю заповненому резервуарі.
3.5 Токсичність відпрацьованих газів і зменшення витрати бензину
Автомобільний транспорт є рухомим джерелом забруднення атмосфери.
Ступінь забруднення залежить від кількості і якості викидів. Автомобіль має
три основні джерела викидів токсичних сполук в атмосферу: відпрацьовані гази
(90 %), система змащування і вентиляції картера (6 %) і паливні
випаровування з системи живлення (4 %). Найбільш токсичними є картерні
викиди, які містять у своєму складі вуглеводні, але кількість картерних викидів
відносно невелика. Усі вуглеводні, які містяться, в продуктах згоряння,
діляться на дві групи. Одну з них складають незгорілі вуглеводні. Токсичність
їх у середньому у 1,5 рази менша токсичності оксиду вуглецю. До другої групи
вуглеводнів відносяться поліциклічні ароматичні вуглеводні, які утворюються в
результаті термічного розкладу тяжких фракцій палива і моторної оливи в
43