Page 42 - 4489

густини, механічних домішок і води), а також від вмісту в ньому мінеральних і
органічних кислот, сірчаних сполук і смол.
Водорозчинні кислоти і луги спричиняють сильну корозію практично усіх
металів, тому наявність їх у бензинах недопустима. Вони можуть залишитись у
паливі внаслідок недоброякісного процесу очищення або потрапити в паливо
при використанні забрудненої тари. Їх відсутність визначають за величиною
рН витяжки бензину рН-метрами або реакцією водної витяжки бензину за
допомогою індикаторів фенолфталеїну і метилового оранжевого згідно з ГОСТ
6307-75.
Органічні кислоти мають меншу корозійність, порівняно з неорганічними.
Вони небезпечні в основному для кольорових металів, передусім для свинцю,
цинку та їх сплавів. Агресивність органічних кислот залежить від молярної
маси, температури, наявності вологи. Чим менша молярна маса і вища
температура, тим сильніша корозія органічними кислотами. Продукти корозії
представляють собою нерозчинні в бензині пластівці, які можуть викликати
закупорювання паливопроводів системи живлення.
Вміст органічних кислот (кислотність) в автомобільних бензинах
визначають згідно з ГОСТ 11362-76 і суворо обмежуються (до 3 мг
КОН/100 мл). За кислотність приймають кількість гідроксиду калію (КОН) в
міліграмах, яка необхідна для нейтралізації кислот, що містяться в 100 мл
бензину.
Сірка та її сполуки погіршують якість бензину, крім передчасного
спрацювання деталей, знижують детонаційну стійкість бензину, сприяють
смоло- і нагароутворенню та прискорюють процес старіння оливи.
Елементна сірка (S), сірководень (H 2S) і меркаптани (R-SH) є активними
сірчаними сполуками і спричиняють корозію будь-яких металів у різних
умовах. Ось чому наявність їх у паливі не допускається і провіряється пробою
на мідну пластинку.
Неактивні сірчані сполуки – сульфіди (R 1–S–R 2), дисульфіди (R 1–S 2–R 2),
полісульфіди (R 1–S n–R 2), тіофани (C nH 2nS), тіофени (C nH 2n-2S) – самі не
кородують метали, але продукти їхнього згоряння, сірчаний і сірчистий
ангідриди, мають високу корозійну агресивність. Під час пуску і прогрівання
двигуна ангідриди утворюють з вологою кислоти:
SO 2+H 2O H 2SO 3 , (3.16)
SO 3+H 2O H 2SO 4 . (3.17)
Відбувається так звана рідинна корозія металів сірчаними сполуками.
Оксиди сірки у відпрацьованих газах при розчиненні в конденсаті також
спричиняють корозію випускної системи. Особливо корозійні процеси помітні
при роботі двигунів на змінних і низькотемпературних режимах у зимовий
період. Відпрацьовані гази з оксидами сірки, що прориваються в оливний
картер, за наявності вологи утворюють кислоти, які спричиняють корозію
металів, погіршують антикорозійні властивості олив.
Під час роботи прогрітого двигуна під впливом сірчаного ангідриду
відбувається газова корозія циліндрів, поршнів, випускних клапанів. Підвищені
теплові режими прискорюють газову корозію. Таким чином, чим більший вміст

40