Page 36 - 4489
P. 36

випередження  запалювання  спричиняє  більші  витрати  палива  і  знижує
               динамічні       властивості       автомобіля.       Збільшенням        частоти      обертання
               колінчастого  вала  можна  зменшити  або  ліквідувати  детонацію,  тому  що
               зменшується  час  перебування  робочої  суміші  в  камері  згоряння.  Кількість
               пероксидних сполук не встигає досягнути критичного значення, що ускладнює
               процес розвитку детонаційного згоряння палива.
                     Застосовують ці методи у крайніх випадках, до того ж короткочасно, тому
               що  при  цьому  знижується  потужність  або  погіршується  економічність,  чи
               з’являється і те, і інше.
                     Підвищення  вологості  призводить  до  зниження  детонації,  тому  вона
               більше проявляється влітку.
                     Інтенсивність  детонації  зменшується  при  збагаченні  горючої  суміші
               внаслідок меншого утворення пероксидів через нестачу кисню повітря або при
               збідненні – внаслідок зниження теплоти згоряння.
                     Ступінь охолодження двигуна, його тепловий режим, якість охолоджуючої
               рідини,  технічний  стан  системи  охолодження  суттєво  впливають  на  процес
               згоряння. Наприклад, заміна води антифризом збільшує ймовірність детонації,
               так  як  теплоємність  води  більша  від  теплоємності  антифризу.  Погіршує
               теплопередачу  наявність  у системі охолодження двигуна накипу, осаду, що  в
               свою чергу підвищує температуру циліндропоршневої групи, робочої суміші та
               детонацію.
                     Щоб забезпечити бездетонаційну  роботу двигуна, треба використовувати
               бензини  з  октановими  числами,  які  відповідають  даному  двигуну.  Сучасні
               автомобілі потребують бензини з високими октановими числами. Підвищення
               детонаційної  стійкості  товарних  бензинів  досягається  чотирма  основними
               способами:  застосування  сучасних  технологій  одержання  (каталітичного
               крекінгу  і  реформінгу);  додавання  до  базових  бензинів  високооктанових
               компонентів;         застосування         антидетонаційних           присадок;        введення
               високооктанових добавок.
                     Бензини,  одержані  шляхом  каталітичного  крекінгу  та  реформінгу,  мають
               високі октанові числа, значення яких становить 80…93 за моторним методом.
               Їх використовують як базові для товарних автомобільних бензинів.
                     Октанові  числа  бензинів  можна  підвищити  додаванням    (до  40  %)
               високооктанових  компонентів  (табл.  3.5).  Вибираючи  високооктановий
               компонент,  слід  враховувати  температуру  оточуючого  повітря.  Ізопентан  і
               газовий бензин не можна використовувати влітку, тому що вони мають низьку
               температуру кипіння, а бензол – узимку, тому що він має високу температуру
               кристалізації (5,5 ºС). Додаючи ароматичні вуглеводні (бензол, толуол, кумол,
               нафталін), треба пам’ятати про їхню високу нагароутворювальну здатність.
                     Найбільш  ефективним  методом  підвищення  октанового  числа  бензинів  є
               добавлення антидетонаторів. Антидетонатори – це металоорганічні сполуки, які
               при дуже незначній концентрації (десяті частки грама на 1 кг бензину) суттєво
               збільшують  детонаційну  стійкість  бензину.  Як  антидетонатори  раніше
               використовувалися  органічні  сполуки  свинцю,  а  пізніше  марганцю:
               тетраетилсвинець  (ТЕС),  тетраметилсвинець  (ТМС),  циклопентадиєніл-

                                                                  34
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41