Page 19 - 4457

оздоблення його шаблі чи рушниці. Недарма ж

козацьку ручну зброю називали «ясною». Кулі
зазвичай зберігалися в ладівниці, а порох – у
порожньому розі або в порошниці, яка подібно до
зброї, досить часто нагадувала, своїм оздобленням
витвір мистецтва.
Кожний козак мав на озброєнні вогнепальну та
холодну зброю. Частково вона була іноземного
виробництва і потрапляла на Січ як трофеї або як
поставка від держав, зацікавлених у використанні
військових послуг запорожців. Зокрема це
здебільшого стосується вогнепальної зброї. Значна
частина холодної зброї була власного виробництва,
оскільки в Січі були майстерні з її виготовлення і
проживала певна кількість зброярів.
До середини XVII століття серед запорожців
був дуже популярний старовинний лук.
До того ж козаки славилися як неперевершені
лучники. Стріли зберігалися у так званих Сагайдаках,
які вироблялися зі шкіри дикого козла та носилися на
ременях за спиною.
У XV-XVI столітті був широко відомий, проте
не дуже поширений ніж запорожцями різновид луку,
який звався куша більш відомий, як арбалет.
Такий лук, що був приладжений до прикладу,
мав велику далекобійність, але він помітно
програвався звичайному луку, і швидкості
стрілянини, що під час бойовища була великим
недоліком.

18