Page 17 - 4457

позбутися сяйва своєї зброї, щоб у разі необхідності

вона не сяяла на сонці і не демаскувала її. Для цього
вони змочували її розсолом, щоб вони трохи
проїржавіли й потускніли. Але коли війни не були
металеві частини зброї знову начищалися до блиску.
Ще одним типом козацької зброї був мушкет.
Він мав 160 сантиметрів завдовжки, при калібрів 20
мм. Досить важкий, тож постріл з нього можна було
здійснити лише за допомогою так званої форкети,
тобто палиці яка була вгорі роздвоєна, як рогатина.
Ось на що рогатину й спирався ствол мушкети перед
стріляниною.
Перші рушниці стріляли за допомогою
запальника, яким підпалювали порох на полиці
замка. То був конопляний мотузок, просякнутий
горілковою рідиною. Його кінець, який постійно
жеврів, притискався до пороху на полиці, а звідти
вогонь вже перекидався до заряду, який вибухав та
вистрілював кулю.
Згодом розвиток зброярської техніки дозволив
відмовитись від конопляного гніту і здійснювати
постріл за інший, більш надійний та простий спосіб:
курок ударяв по шматочку креміню, висікаючи іскру,
яка підпалювала порох на полиці.
Поряд із шаблями та рушницями як ручну
холодну зброю козаки використовували бойові
молотки (чекани). Чекан складався з дерев’яної
рукоятки приблизно 50-60 см завдовжки з
насадженим на неї залізним молотом, що мав з

16