Page 88 - 4444
P. 88

лютними),  з  точки  зору  їх  значимості  для  людини,  з  метою  з'ясування  мож-

               ливостей людини і її місця в світі.

                     Мудрість  не  тотожна  багатознанню,  яке  "розуму  не  навчає".  Мудрий  ро-

               зуміє,  а  не  тільки  знає:  своїм  інтелектуальним  поглядом  він  охоплює  життя  в

               цілому,  не  зупиняється  на  констатації  емпіричних  її  проявів,  не  обмежується

               встановленням того, що є "насправді". Роздуми про життя, розуміння життєвого

               досвіду не можуть бути виведені із навчання.

                     Філософії не можна навчитися, засвоївши одну чи декілька філософських

               систем.  Мета  повинна  полягати  в  тому,  щоб  навчитись  філософськи  мислити,

               філософствувати, розвинути певну культуру мислення. Філософ повинен вміти

               відчувати  специфіку  філософської  проблематики,  її  граничність,  щоб  не

               виступало в якості об'єкта його досліджень. Філософія на відміну від науки не

               завжди  відповідь,  але  філософія  -  завжди  запитлива,  для  неї  значима  сама

               постановка проблеми.

                     "Вічність" філософської проблематики пояснюється граничним характером

               філософських питань, тим, що вони стосуються найзагальніших проблем буття і

               людського  існування  й  "мігрують»  з  епохи  в  епоху,  отримуючи  те  чи  інше

               рішення  в  залежності  від  соціокультурної  ситуації  і  особистості  філософа.

               Людська думка постійно переосмислює їх в світлі нового досвіду, нових знань,

               стосовно  до  унікальної  конкретної  ситуації.  Філософія  в  цілому  виступає  як

               позачасовий  діалог  мислителів  всіх  епох  і  поглядів,  у  якому  стикаються

               різноманітні  точки  зору  і  синтезуються  в  єдиному  загальнолюдському

               розумовому  процесі протилежні  концепції.  У рамках цього загального діалогу

               відбувається повернення до «старих» проблем і відкриття нових.

                     Отже, філософія - це особлива форма рефлексії людини над буттям і над


               самою  собою  (філософська  мудрість),  яка  основується  не  тільки  на  розумово-
               дискурсивному  способі  мислення,  але  і  на  безпосередньо-інтуїтивному,


               художньо-емоційному його осягненні,  яке має не меті відобразити цілісність  і
               єдність світу!


                     8.2  Розглядаючи  різні  варіанти  розуміння  філософії  на  всьому  протязі  її
               історії,  можна  виявити,  що  для  них  характерне  визнання  своєрідної  «роздво-




                                                               87
   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93