Page 88 - 4444

лютними), з точки зору їх значимості для людини, з метою з'ясування мож-

ливостей людини і її місця в світі.

Мудрість не тотожна багатознанню, яке "розуму не навчає". Мудрий ро-

зуміє, а не тільки знає: своїм інтелектуальним поглядом він охоплює життя в

цілому, не зупиняється на констатації емпіричних її проявів, не обмежується

встановленням того, що є "насправді". Роздуми про життя, розуміння життєвого

досвіду не можуть бути виведені із навчання.

Філософії не можна навчитися, засвоївши одну чи декілька філософських

систем. Мета повинна полягати в тому, щоб навчитись філософськи мислити,

філософствувати, розвинути певну культуру мислення. Філософ повинен вміти

відчувати специфіку філософської проблематики, її граничність, щоб не

виступало в якості об'єкта його досліджень. Філософія на відміну від науки не

завжди відповідь, але філософія - завжди запитлива, для неї значима сама

постановка проблеми.

"Вічність" філософської проблематики пояснюється граничним характером

філософських питань, тим, що вони стосуються найзагальніших проблем буття і

людського існування й "мігрують» з епохи в епоху, отримуючи те чи інше

рішення в залежності від соціокультурної ситуації і особистості філософа.

Людська думка постійно переосмислює їх в світлі нового досвіду, нових знань,

стосовно до унікальної конкретної ситуації. Філософія в цілому виступає як

позачасовий діалог мислителів всіх епох і поглядів, у якому стикаються

різноманітні точки зору і синтезуються в єдиному загальнолюдському

розумовому процесі протилежні концепції. У рамках цього загального діалогу

відбувається повернення до «старих» проблем і відкриття нових.

Отже, філософія - це особлива форма рефлексії людини над буттям і над

самою собою (філософська мудрість), яка основується не тільки на розумово-
дискурсивному способі мислення, але і на безпосередньо-інтуїтивному,

художньо-емоційному його осягненні, яке має не меті відобразити цілісність і
єдність світу!

8.2 Розглядаючи різні варіанти розуміння філософії на всьому протязі її
історії, можна виявити, що для них характерне визнання своєрідної «роздво-

87