Page 72 - 4444

Сартр вважає, що сутність людського існування виражає свобода. Свобода

людини проявляється в її виборі майбутнього. Майбутнього що не має, воно

представлене множиною можливих варіантів і тому людина завжди знаходиться

у ситуації вибору, яка і є єдиною справді людською ситуацією і свободою.

Отже, саме вибір і свобода є вияв справжньої сутності людини.

6.4 Українська класична філософія ХУІІІ-ХІХ ст. як специфічний філо-

софський феномен виявляє у своїх характеристиках певну парадоксальність, яка

стає помітною в другій половині XIX ст. йдеться про досить високий за-

гальнокультурний рівень класичної української думки не тільки на "загально-

імперському", а й європейському рівні. Виникає питання, чи не є вияв це того

зазначеного Ж.П.Сартром екзистенціального парадокса, коли найбільшою

мірою свобода притаманна людям у ситуаціях обмеження та скутості (Сартр

славить свободу "в'язня, скутого кайданами", оскільки саме ця скутість і

стимулює зростання у в'язня найпристрастнішого бажання свободи

визволення)?

Змушена обставинами національного гніту, українська світоглядно-філо-

софська думка зберігає свій виразно-національний дух. Більше того, як

докласична доба, так і особливо класична створили в Києві настільки стійку

украї- номентальну культурну атмосферу, що нею визначалися істотні риси

російськомовної київської екзистенціально-філософської школи початку XX ст.

до якої входили Бердяев (1874-1948), Л. Шестов (1866-1938), В.Зельковський

(1881-1962) та ін.

Філософська позиція Бердяева грунтується на переконаності в наявності

глибокої кризи сучасного людства, ознаки якої вбачаються в поширенні нау-

ково-раціоналістичного розуміння світу, яке "розриває" цей світ на суб'єкт і

об'єкт. Подолання кризи, згідно з Бердяєвим, лежить у "повернені до буття та
живого досвіду, в подоланні всіх штучних і хворобливих перегородок між

суб'єктом і об'єктом, має бути створено нову філософію тотожності, за духом
близьку до шеллінгової, але збагачену всіма новітніми завоюваннями". Наука, за

Шестовим, взагалі дає лише суто формальні пояснення,

71