Page 44 - 4444
P. 44

матеріалістичного сенсуалізму Локка-Клод Гельвецій (1715-1771), Поль Гольбах

               (1723-1789).  Тобто  Ламетрі  і  Дідро  розробляли  матеріалістичну  філософію

               природознавства, а Гельвецій  і Гольбах основну  увагу зосередили на розробці

               матеріалістичного сенсуалізму.

                     Дідро  у  праці  "Думки  про  пояснення  природи"  писав:  "Неосяжну  сферу

               наук я собі уявляю як широке поле, одні частини якого темні, а другі - освітлені,

               Філософські наукові праці мають своєю метою або розширити межі освітлених

               ділянок, або примножити на полі джерела світла".

                     Другий  послідовник  філософії  природи-Ламетрі  —  усі  духовні

               переживання .людини ставив у безпосередню залежність від стану організму. У

               праці «Людина машина» він писав: "Душа і тіло засинають одночасно, У міру

               того ж затихає рух крові, приємне почуття миру і спокою розповсюджується по

               всьому  організму;  душа  відчуває,  як  разом  з  повіками  томно  тяжіє  вона,  як

               слабне разом з волокнами мозку  і як, мало-помалу ніби паралізується разом з

               усіма мускулами тіла...".

                     Представники  матеріалістичного  сенсуалізму  (Гольбах,  Гельвецій)  також

               заявляли про непорушність законів природи, про їх незалежність від людської

               волі, Гольбах у праці "Система природи" писав, що "Матерія є все те, що діє на

               наші  відчуття";  що  "матерія  не  залежить  від  свідомості  і  впливає  на  відчуття

               людини".

                     Здогадка  французьких  матеріалістів  XVIII  ст.  про  те,  що  саме  рух  надає

               матерії  різноманітності,  багатство  проявів  і  властивостей,  виявилась  великим

               досягненням науки і філософії. Створивши вчення про природу, матерію і рух

               вони прийшли до висновку, що філософія безпредметна без науки, а наука не

               володіє основними вихідними принципами без філософії. Але їх філософія була


               метафізичною і носила споглядальний характер.
                     4.2  Наприкінці  XVI  ст.  починається  новий  етап  у  розвитку  духовної


               культури й філософської думки в Україні. Цей етап позначається становленням
               нової  ментальності,  що  виникає  на  грунті  формування  української  версії


               реформаційної  ідеології  та ренесансного гуманізму.  Ці два напрямки розвитку
               тогочасної  української  думки  викристалізовуються  в  складному  процесі




                                                               43
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49