Page 45 - 4444

еволюції традиційних форм духовності, витворених книжністю княжої доби,

містичним і раціоналістичним рухами ХІУ-ХУ ст. та їх синтезуванням із

надбаннями раннього українського гуманізму, що вирізнявся певною мірою

наднаціональним характером і схильністю до наслідування здобутків

європейського Заходу, які згодом модифікуються під дією "семантичного поля"

української культури. Якісно новий, вищий рівень розробки цих проблем

починається з часу відкриття Києво-Могилянської академії.

Завдання академії було чітко окреслено: збагатити вихідців з різних земель

України знаннями, а потім розіслати їх по всіх усюдах, аби розносили знання,

мистецькі навики, спосіб мислення і упроваджували їх в життя. Тому Київська

академія виконувала два призначення: по-перше, навчального закладу, по-друге,

власне академії в сучасному розумінні цього слова, як об'єднання вчених цілого

народу.

Києво-Могилянська академія відіграла відчутну роль у розвитку та

поширенню філософії не лише в Україні, але й у всьому слов'янському світі.

Професори академії читали курси богослов'я, риторики, філософії в навчальних

закладах інших країн. Всі без винятку професори академії при вирішенні

проблем буття виходили із релігійних позицій..Для академії загальноприйнятою

була точка зору, що Бог є началом і абсолютною основою існування Всесвіту.

Разом з тим відношення Бога і Світу тлумачилося неоднаково. Одні професори

дотримувалися пантеїстичного розуміння зв'язку Бога і Природи; інші виходили

з деїстичної позиції. У цьому ж руслі розглядалося і питання зв'язку Бога і

людини.

У розумінні будови Всесвіту професори академії дотримувалися в

основному арістотелівсько-птоломеївської концепції; хоча вони і знали про

геліоцентричну систему Коперніка, але піддавали її критиці.
Г.С.Сковорода (1722-1794) — видатний український філософ,

просвітитель-гуманіст, людина високої моралі. Його філософська концепція —
це пантеїзм. Бог і природа складають єдине ціле; кожна людина має в собі Бога,

він не існує десь поза людиною. Головна проблема філософії Сковороди -— це
проблема людини. Його філософія "практична", оскільки він цікавиться

44