Page 237 - 4444

ЛЕКЦІЯ 18

18.1 Філософія історії

18.2 Сенс історії.

18.3 Соціальне передбачення.

18.4 Проблема цивілізаційного повороту та імперативи виживання

людства.

18.1 3 давніх часів склалось уявлення про історію, як про вчителя життя,

чиї уроки дозволяють здобути мудрість, здатність орієнтуватись у стрімкому

вирі суспільних подій. Охопити історію поглядом, з'ясувати її рушійні сили,

зрозуміти її спрямованість і гуманістичний зміст - проблема, яка не перестає

хвилювати людей. Вона ніколи не може бути вирішеною до кінця: пульсація

подій сучасного життя, можливості майбутнього, постійно змінюють горизонт

бачення історичного минулого, розуміння якого не може бути однозначним і

відкривається лише в полемічному діалозі епох і культур. Історичність - це

структурування буття у часі. Отже, найвище покликання мислення - осягти не

просто "технологію" людської діяльності, а саме її найглибший сенс. Філософія

- то постійний, виснажливий пошук сенсу будь чого сущого, передусім самої

людини, оскільки саме вона ставить все досягнуте людиною протягом її

багатовікової історії у зв'язок з мудрістю, з найвищими цілями людства.

Що же становить сенс самої історії - цієї колиски всіх минулих, сучасних

та наступних поколінь? Адже як запамороченість повсякденними клопотами,

так і численні, часом карколомні примхи соціальності, здатні викликати сумніви

щодо цього. Істотною причиною таких сумнівів є також зміни у світоглядному

самоосмисленні сучасної людини. Засновник - феноменологічної філософії

Едмунд Гуссерль, ще в тридцяті роки XX століття зафіксував факт світоглядної

кризи, яка відбиває радикальну життєву кризу європейського людства. Оскільки

зникла віра в абсолютний розум, котрий надає світові сенс, зникла й віра у сенс

історії, сенс людства, його свободу, витлумачену як можливість людини

віднайти розумний сенс свого індивідуального та загальнолюдського буття.

Втрата такої віри означає зневіру людини самій собі, в розумності власного

236