Page 237 - 4444
P. 237

ЛЕКЦІЯ 18


                     18.1 Філософія історії

                     18.2 Сенс історії.

                     18.3 Соціальне передбачення.

                     18.4  Проблема  цивілізаційного  повороту  та  імперативи  виживання

               людства.

                     18.1 3 давніх часів склалось уявлення про історію, як про вчителя життя,

               чиї  уроки  дозволяють  здобути  мудрість,  здатність  орієнтуватись  у  стрімкому

               вирі  суспільних  подій.  Охопити  історію  поглядом,  з'ясувати  її  рушійні  сили,

               зрозуміти  її  спрямованість  і  гуманістичний  зміст  -  проблема,  яка  не  перестає

               хвилювати  людей.  Вона  ніколи  не  може  бути  вирішеною  до  кінця:  пульсація

               подій сучасного життя, можливості майбутнього, постійно змінюють горизонт

               бачення  історичного  минулого,  розуміння  якого  не  може  бути  однозначним  і

               відкривається  лише  в  полемічному  діалозі  епох  і  культур.  Історичність  -  це

               структурування буття у часі. Отже, найвище покликання мислення - осягти не

               просто "технологію" людської діяльності, а саме її найглибший сенс. Філософія

               -  то  постійний,  виснажливий  пошук  сенсу  будь  чого  сущого,  передусім  самої

               людини,  оскільки  саме  вона  ставить  все  досягнуте  людиною  протягом  її

               багатовікової історії у зв'язок з мудрістю, з найвищими цілями людства.

                     Що же становить сенс самої історії - цієї колиски всіх минулих, сучасних

               та  наступних  поколінь?  Адже  як  запамороченість  повсякденними  клопотами,

               так і численні, часом карколомні примхи соціальності, здатні викликати сумніви

               щодо цього. Істотною причиною таких сумнівів є також зміни у світоглядному

               самоосмисленні  сучасної  людини.  Засновник  -  феноменологічної  філософії

               Едмунд Гуссерль, ще в тридцяті роки XX століття зафіксував факт світоглядної

               кризи, яка відбиває радикальну життєву кризу європейського людства. Оскільки

               зникла віра в абсолютний розум, котрий надає світові сенс, зникла й віра у сенс

               історії,  сенс  людства,  його  свободу,  витлумачену  як  можливість  людини

               віднайти  розумний  сенс  свого  індивідуального  та  загальнолюдського  буття.

               Втрата  такої  віри  означає  зневіру  людини  самій  собі,  в  розумності  власного






                                                              236
   232   233   234   235   236   237   238   239   240   241   242