Page 233 - 4444
P. 233
17.3 Культура є процесом і результатом реалізації в природі людських
цілей законами природи, сферою освоєння природи і її олюднення. Зрозуміло,
що це можливо тільки в суспільстві і через нього. Предмет стає людським
предметом, набуває людської форми лише тому, що сповнений не лише при-
родного, а й суспільного змісту. Це означає, що суспільне входить у предметну
галузь культури і що вона, в свою чергу, є його якісною характеристикою,
мірою людського в соціумі, мірою його гуманізації.
У філософському контексті культура постає не як часткова сфера суспі-
льного життя, а як суспільство в цілому, з точки зору розвитку людини як
суб'єкта діяльності, розкриття властивостей і обдарувань людини. Культура
уособлює загальну творчу діяльність в предметах для людини. Вона є втіленням
створених людьми матеріальних і духовних цінностей. Культура постає як
опредметнена сутність людини. Міра культури визначається мірою розвитку
людини. Культура є вираженням досягнутого людиною (людством)рівня
історичного прогресу. І навпаки, як писав Й.Гете, міра культурного світу є
тріумфом виключно людського, все має значення лише остільки, оскільки воно
гуманне. Інтеграл культури - людина і людяність. Культура - це культ
людського буття, творення людини із "наявного матеріалу". Створюючи
людину, вона творить і саму себе. Культура завжди є самотворчістю. Культура
не є сталим буттям, це процес становлення буття людини як людини, злету його
до людяних (гуманістичних) форм існування.
Розуміння культури як засобу самореалізації та самостворення особистості
в різноманітних сферах суспільного життя дає можливість диференційовано
підійти до історичних форм культури, охарактеризувати їх як певні типи,
визначити місце та роль у загальнолюдській історії. Сьогодні зрозуміло майже
кожному: поза культурою ні про яке оновлення суспільства не може бути й
мови. Лише культура збагачує народ загальнолюдськими цінностями, прилучає
людину до творчості, виховує в ній господарсько-ділові морально- етичні
якості. Саме тому розвиток культури має розглядатись в такому статусі, як і
економіко-політична проблематика. Відродження й збільшення культурного
232