Page 233 - 4444
P. 233

17.3  Культура  є  процесом  і  результатом  реалізації  в  природі  людських

               цілей законами природи, сферою освоєння природи і її олюднення. Зрозуміло,

               що  це  можливо  тільки  в  суспільстві  і  через  нього.  Предмет  стає  людським

               предметом,  набуває  людської  форми  лише  тому,  що  сповнений  не  лише  при-

               родного, а й суспільного змісту. Це означає, що суспільне входить у предметну

               галузь  культури  і  що  вона,  в  свою  чергу,  є  його  якісною  характеристикою,

               мірою людського в соціумі, мірою його гуманізації.

                     У  філософському  контексті  культура  постає  не  як  часткова  сфера  суспі-

               льного  життя,  а  як  суспільство  в  цілому,  з  точки  зору  розвитку  людини  як

               суб'єкта  діяльності,  розкриття  властивостей  і  обдарувань  людини.  Культура

               уособлює загальну творчу діяльність в предметах для людини. Вона є втіленням

               створених  людьми  матеріальних  і  духовних  цінностей.  Культура  постає  як

               опредметнена  сутність  людини.  Міра  культури  визначається  мірою  розвитку

               людини.  Культура  є  вираженням  досягнутого  людиною  (людством)рівня

               історичного  прогресу.  І  навпаки,  як  писав  Й.Гете,  міра  культурного  світу  є

               тріумфом виключно людського, все має значення лише остільки, оскільки воно

               гуманне.  Інтеграл  культури  -  людина  і  людяність.  Культура  -  це  культ

               людського  буття,  творення  людини  із  "наявного  матеріалу".  Створюючи

               людину, вона творить і саму себе. Культура завжди є самотворчістю. Культура

               не є сталим буттям, це процес становлення буття людини як людини, злету його

               до людяних (гуманістичних) форм існування.

                     Розуміння культури як засобу самореалізації та самостворення особистості

               в  різноманітних  сферах  суспільного  життя  дає  можливість  диференційовано

               підійти  до  історичних  форм  культури,  охарактеризувати  їх  як  певні  типи,

               визначити місце та роль у загальнолюдській історії. Сьогодні зрозуміло майже


               кожному:  поза  культурою  ні  про  яке  оновлення  суспільства  не  може  бути  й
               мови. Лише культура збагачує народ загальнолюдськими цінностями, прилучає


               людину  до  творчості,  виховує  в  ній  господарсько-ділові  морально-  етичні
               якості.  Саме  тому  розвиток  культури  має  розглядатись  в  такому  статусі,  як  і


               економіко-політична  проблематика.  Відродження  й  збільшення  культурного






                                                              232
   228   229   230   231   232   233   234   235   236   237   238