Page 232 - 4444

надбанням інтелектуального розвитку доби й живе незалежно від свого творця.

Те ж саме можна сказати про такі феномени духу, як література і мистецтво,

релігія і мораль, громадська думка, суспільна психологія тощо. Духовне життя

суспільства - багатогранне й суперечливе. Його важко охопити більш-менш

адекватною теоретичною схемою. Будь-яка з них буде умовною, що слід

враховувати як в теорії так і на практиці. Підкреслюючи багатогранність

духовного життя суспільства соціальна філософія вирізняє в ньому такі

складові: духовне виробництво; суспільна свідомість; духовна культура.

Духовне виробництво є важливою складовою суспільного виробництва.

Воно постає як виробництво свідомості, як вид трудової діяльності, сутністю

якої є творення предметів духовних потреб людини. Воно здійснюється у не-

розривному зв'язку з іншими видами виробництва (матеріальним, соціально-

політичним тощо) і водночас відносно самостійним. Свобода творчості - альфа і

омега духовного виробництва. Без свободи воно перетворюється на ремесло, яке

втрачає здатність піднестися над дійсністю, узагальнити її форми і різноманітні

прояви до рівня ідеалу, що передує майбутньому і постає його спонукальною

силою. Духовне виробництво - це виробництво свідомості; ідей, поглядів,

переконань, гіпотез, теорій тощо. Воно здійснюється повсякденно і повсякчасно.

Його багатогранність визначається багатогранністю свідомості як специфічного

феномена людської діяльності, як суб'єктивно-ідеального буття людини в світі,

сутність якого визначається рівнем усвідомлення специфіки тих процесів, речей,

відносин, в межах яких воно одержує видимі і невидимі форми локалізації.

Суспільна свідомість є невичерпною скарбницею ідей, поглядів, пере-

конань, гіпотез, теорій тощо. Вона виконує функцію соціальної пам'яті народу,

завдяки якій, люди зберігають життєвий досвід і користуються ним. Пам'ять

постає позагенетичною скарбницею виробничого, пізнавального,
комунікативного досвіду людини і суспільства. Завдяки їй впорядковується і

об'єктивується конкретно-історичний досвід людства, на основі чого умож-
ливлюється відтворення форм діяльності і спілкування, розвиток матеріальної і

духовної культури. Як соціальна пам'ять, суспільна свідомість здійснює

231