Page 199 - 4444

виготовлені (не дарма народна мудрість говорить: "із одного дерева ікона і

лопата, та не обидві святі"). До цього треба додати, що на рівні окремих

предметів відмінність між символами і речами, звичайно ж не є абсолютною.

Ще один "елемент", який не можна побачити очима і поторкати руками,

але без якого ні люди, ні речі, ні символи ніколи, не складуть цілісної соціальної

системи — зв'язки і відношення між вже названими елементами. Не

зупиняючись на загальнофілософському аспекті проблеми, нагадаємо, що

зв'язок явищ ми розуміємо як взаємно узгодженість, співрозмірність їх змін, за

якої зміна властивостей і стану одного явища відображається на властивостях і

станах іншого, пов'язаного з ним. Загальнофілософська теорія використовує

категорію "відношення" у двох смислах. В одному випадку відношення

інтерпретується як референтна співвіднесеність явищ, не залучених до процесу

взаємодії і, отже, не з'єднаних між собою такими реальними зв'язками і які

допускають співрозмірність змін. Відношення такого роду не виникають в ході

взаємно опосередкування явищ, а встановлюються між ними якоюсь третьою

референтною системою, якимось спостерігачем, який співвідносить непов’язані

між собою явища за обраними ним самим критеріями.

Фіксуючи існування подібних відношень референтної співвіднесеності, ми

повинні розуміти, що вони не вичерпують собою всього класу суспільних

відносин і є вторинними та похідними від відношень реальної взаємодії між

людьми, які виступають як стійка форма взаємообміну діяльності.

Щоб пояснити природу останніх, згадаємо друге з загальнофілософських

значень категорії "відношення", в якому вона позначає особливий клас

невипадкових реальних зв'язків, що володіють особливо стійко відтворюючим

порядком, "формулою" залежності між пов'язаними явищами. Так, закон

тяжіння як необхідне відношення між притягаючими одне одним тілами
становить собою стійкий математично константний зв'язок, у відповідності з

яким дві матеріальні частини притягаються одна до одної не інакше як з силою,
пропорційною добутку їх мас і обернено пропорційної квадрату віддалі між

ними.

198