Page 195 - 4444
P. 195
суму "форм суспільної свідомості" і навіть сукупність "матеріальних і духовних
цінностей" людства. Як наслідок все ще зустрічаються типологічні схеми, в яких
одні підсистеми суспільства виділенні за діяльнішою основою ("сфера
господарства"), інші — за інституційною ("політична сфера" як сукупність
відносин між класами, націями і державами), або — за суб'єктною ("соціальна
сфера", яка розуміється як сфера життєдіяльності інтегративних
нашвфункціональних суб'єктів природно історичних спільностей людей,
представлених все тими ж націями, класами) тощо.
Всі ці обставини змушують зосередити увагу на проблемах соціальної
статики, вводячи у типологію підсистем як інституційних сфер колективної
діяльності людей. Дуже багато викликає суперечок питання про форми дія-
льності, що відносяться до соціальної сфери. Значна частина теоретиків вважає,
що вона заснована не на виробництві людського життя, а на своєрідному синтезі
матеріальної, духовної і політичної активності. Ці сперечання свідчать про
наявність серйозної теоретичної проблеми, ключем для вирішення якої є
розглядання наступного важливого питання. Мова йде про проблему виділення
найпростіших, далі неподільних елементів суспільства.
15.2 Існує, як відомо однозначний зв'язок між числом і характером най-
ширших підсистем суспільства і найдрібнішими елементами, з яких будуються і
самі підсистеми і більш дрібніші їх компоненти. Про які ж елементи йде мова?
При найближчому розгляді вони виявляються найпростішими утвореннями
сумісної діяльності людей, які необхідні для її здійснення. Досі ми
розмірковували про необхідність різних форм діяльності, спрямованих на
добування їжі, створення інженерних проектів, дотримування громадського
порядку тощо. Поза увагою залишалось інше важливе питання: а як влаштовані
всі подібні форми колективної діяльності, що потрібно для їх здійснення, за
яких мінімальних умов може бути побудована єгипетська піраміда,
сконструйований літак чи відбито наступ противника? Пошуки відповідей на ці
питання приводять нас до виділення чотирьох необхідних організаційних
елементів, без труднощів виявлених у будь-якому з видів сумісної діяльності
людей.
194
