Page 160 - 4437

ривному зв’язку з іншими видами виробництва (матеріальним, соціально-
політичним) і водночас відносно самостійним. Свобода творчості є основою
духовного виробництва. Духовне виробництво – це виробництво свідомості: ідей,
поглядів, переконань, теорій, гіпотез. Воно здійснюється повсякденно і повсяк-
часно.
Суспільна свідомість є невичерпною скарбницею ідей, поглядів, переконань,
гіпотез, теорій. Вона виконує функцію соціальної пам’яті народу, завдяки якій,
люди зберігають життєвий досвід і користуються ним. Завдяки пам’яті впоряд-
ковується і об’єктивується конкретно-історичний досвід людства. Як соціальна
пам'ять, суспільна свідомість здійснює такі функції, як фіксація, систематизація,
збереження і передача суспільно значущої інформації. Вона постає інститутом
реалізації спадкоємності на рівні духовно-практичного та духовного освоєння
світу.

3. Духовна культура та ідеологія.

Культура є процесом і результатом реалізації в природі людських цілей
законами природи, сферою освоєння природи і її олюднення. Зрозуміло, що це
можливо тільки в суспільстві і через нього. Суспільне входить у предметну галузь
культури і що вона, в свою чергу, є його якісною характеристикою, мірою
людського в соціумі, мірою його гуманізації. У філософському контексті культура
постає не як часткова сфера суспільного життя, а як суспільство в цілому, з точки
зору розвитку людини як суб’єкта діяльності, розкриття властивостей і обдарувань
людини. Культура є втіленням створених людьми матеріальних і духовних
цінностей. Культура постає як опредметнена сутність людини. Міра культури
визначається мірою розвитку людини. Культура є вираженням досягнутого
людиною (людством) рівня історичного прогресу. Культура завжди є само
творчістю. Культура не є сталим буттям, це процес становлення буття людини як
людини, злету його до людяних (гуманістичних) форм існування. Поза культурою
ні про яке оновлення суспільства не може бути й мови. Лише культура збагачує
народ загальнолюдськими цінностями, прилучає людину до творчості, виховує в
ній морально-етичні якості. Відродження й збільшення культурного потенціалу –
необхідна умова повернення країни до загальноцивілізаційних засад суспільно-
історичного розвитку людства.
Суспільство вважається цивілізованим, якщо в ньому на сучасному рівні
перебувають усі сфери життєдіяльності людей – виробництво і споживання, наука
і освіта, мистецтво і політика, мораль. Цивілізація повинна бути культурною,
тобто базуватися на високих духовних надбаннях. Поєднати людей у спільному
творчому русі до цивілізації може лише культура. Саме вона виховує, возвеличує
внутрішню творчу енергію кожного, орієнтує людину на творчість, єднає
громадську самосвідомість, розуміння істини та почуття краси. У забезпеченні

159