Page 43 - 4431

На практиці виникає багато непорозумінь у зв’язку з нечітким формулюванням і
реалізацією ПОЗ. Найтиповішими з них є:
1. Споживачі неповно відображають у ПОЗ зміст інформаційної потреби, не
осмислюють її суть до кінця, перекладаючи її на інформаційних посередників,
доручаючи професіоналам пошук, відбір та аналіз первинних документів. Унаслідок
цього інформаційна потреба споживача та її ПОЗ виявляються як ціле та її частина.
Якщо такий ПОЗ надходить до референта-аналітика, то він здатний відповісти лише на
ПОЗ, а не на всю інформаційну потребу споживача.
2. Споживачі чітко, повно й однозначно формулюють інформаційну потребу і
ПОЗ, однак посередник розуміє формулювання по-своєму, неточно, неповно. Пошук та
аналітико-синтетична обробка документів у цьому разі також є недостатньо
оптимальними.
Кожний первинний і вторинний документ має свій конкретний набір
специфічних ознак, що створюють пошуковий образ документа: певний семантичний
зміст, виражений у назві і в тексті, цільове призначення й адресність, характер
інформації, автор (його авторитет), рік видання, місце виходу у світ та інші
характеристики. Пошуковий образ документа (ПОД) – це узагальнена програма
конкретного документа, його інформаційна формула.
Відбір первинних документів для створення вторинних документів здійснюють
шляхом зіставлення ПОЗ і ПОД. Таке порівняння динамічне, у ньому пошукові образи
перебувають у зіставленні, взаємодії, взаємовпливі (ПОЗ ПОД). Результатом цього є
рішення про вилучення первинного документа з потоку чи масиву для його всебічного
аналізу та синтезу з метою включення згорнутої інформації до інформаційного
документа, який містить інформацію вторинного рівня згортання.
Відповідність у системі ПОЗ і ПОД може бути частковою і повною. Показником
такої відповідності є релевантність – смислова відповідність між інформаційним
запитом і отриманим повідомленням. Рівень релевантності залежить від різних
варіантів відповідності ПОЗ і ПОД. Можливі кілька варіантів зв’язку:
­ зв’язок “тотожність” – повний збіг усіх параметрів і характеристик образів
запиту і документа: документ стає пріоритетним для споживача порівняно з
іншими;
­ зв’язок “включення”: ПОЗ є ширшим, ніж ПОД, документ підлягає обробці;
­ зв’язок “підпорядкування”: ПОД є релевантним, але ширшим за основними
характеристиками, ніж програма ПОЗ. Такий первинний документ несе
споживачеві надлишкову інформацію, створює інформаційний “шум” – потрібну
інформацію можна вилучати із частини документа;
­ зв’язок “перетинання”: збігаються лише окремі елементи ПОЗ і ПОД. У такому
разі до вторинного документа включають лише частину оригінальної інформації
за профілем запиту;
­ зв’язок “схожість”: програма ПОД і ПОЗ близькі одна до одної. Такий зв’язок
враховують, коли відбирають первинні документи із суміжних галузей знання;
­ зв’язок “відмінність”, коли ПОД і ПОЗ не мають загальних характеристик, тому
первинний документ вилучають з процесу обробки з метою створення
вторинного документа.
Аксіоматичним є положення про те, що вторинні (інформаційні) документи є
результатом аналітико-синтетичної обробки первинних документів. Разом з тим,
створення кожного інформаційного документа пов’язане, передусім, з попереднім
пошуком і виявленням вторинних документів, які відповідають ПОЗ споживачів. Саме
цей аспект часто недооцінюють в інформаційній діяльності. Актуальна «ядерна»
тематика, що має суттєве наукове або практичне значення для розвитку певної галузі
наукової чи практичної діяльності, як правило, є постійним об’єктом активної

43