Page 45 - 4431

Остаточний аналіз первинних документів здійснюють шляхом всебічного
виявлення змістових і формальних характеристик для синтезування, тобто поєднання
виявлених під час аналізу розрізнених фактів і частин предмета, а також встановлення
їхніх логічних і структурних зв’язків з метою пізнання предмета як єдиного цілого.
Синтезування як виявлення і перетворення наявної інформації у явну і навпаки можна
здійснювати за індуктивним і дедуктивним методами. Суть індуктивного методу
полягає в переході від окремих фактів, часткових рішень, ситуативних обставин до
узагальнення їх і створення на цій основі загальної і повної картини з проблеми (теми),
що вивчається. Дедуктивний метод синтезування передбачає перехід від знання більш
загальних положень до знання менш значущих, поодиноких фактів тощо.
Теоретичною основою синтезування є закони, за допомогою яких розрізнений
фактичний матеріал набуває єдиного смислового змісту. У такий спосіб встановлюють
дійсне значення одиничних випадкових фактів, положень, явищ, процесій. У процесі
семантичного (змістового) і структурного аналізу та синтезу первинної інформації
утворюється нова вторинна інформація, за допомогою якої можна визначити тенденції
розвитку науки, техніки і виробництва. Інформування споживачів у масиві первинних
документів у згорнутому, узагальненому вигляді дає змогу, по-перше, підвищити
науковий рівень прийняття управлінських та інших рішень; по-друге, знизити вартість
наукових і практичних розробок; по-третє, скоротити термін дослідження або
прийняття рішення.
Оціночні фактори синтезування інформації відіграють важливу роль у вирішенні
наукових і практичних завдань, визначають форму і зміст інформаційних документів.
До них належать: цільове призначення, тематичні межі, рівень узагальнення, глибина
згортання інформації.
Цільове призначення інформаційного документа визначається метою, яку
ставить перед собою споживач. Інформаційні потреби споживача для вирішення
конкретних завдань можуть бути різними:
­ скласти уявлення про зміст первинних документів з теми (проблеми), яка його
цікавить, з метою відбору цінних джерел для вивчення;
­ оцінити стан і шляхи розвитку певної галузі науки або практичної діяльності з
метою визначення значущості завдання, що вирішується, в колі інших проблем;
­ використати в здійснюваній роботі новітні досягнення своєї та інших галузей
науки, техніки, культури, мистецтва з метою підвищення ефективності
створюваної технології, методики, моделі тощо;
­ привернути увагу до проблеми, що вивчається, з метою показу позитивних і
негативних сторін здійснюваних досліджень;
­ оцінити інформаційну ситуацію в конкретній галузі науки з метою визначення
найперспективніших напрямів вирішення поставлених завдань;
­ визначити досягнутий рівень розвитку конкретної галузі науки і техніки й
порівняти з ним рівень виконаної роботи;
­ встановити наукову значимість теорій, концепцій, гіпотез, практичних рішень з
метою використання їх у вирішенні конкретного завдання;
­ виявити тенденції розвитку базової і суміжних галузей науки, техніки,
економіки, управління, культури і визначити оптимальні показники соціальної,
економічної, технологічної ефективності запропонованих рішень.

Рівень згорнутої інформації визначають за характером інформаційної потреби
споживача і вимірюють відношенням обсягу інформаційного документа до загального
обсягу розглянутих першоджерел. На рівень узагальнення впливають також такі
чинники: широта тематичних інтересів споживачів, на які розрахований вторинний
документ; щільність потоку документної інформації; час, який споживач може виділити
для виявлення та вивчення інформації. Відповідно до інформаційного запиту (потреби)

45