Page 44 - 4431

аналітико-синтетичної діяльності. Тому перш ніж створювати новий інформаційний
документ у відповідь на ПОЗ споживача, слід вдатися до пошуку та виявлення вже
існуючих вторинних документів. Вони, по-перше, можуть повністю задовольнити ПОЗ
споживача, а, по-друге, стати базою для виявлення, відбору та аналітико-синтетичної
обробки первинних документів, щоб створити документи вищого рівня узагальнення
інформації. Ця процедура потребує відповідних професійних знань, умінь і навичок,
затрати інтелектуальних зусиль.
Основним джерелом відомостей про первинні документи для виявлення та їх
відбору є бібліографічні покажчики, БД, бібліотечні (карткові та електронні) каталоги.
Саме в них створюють ПОД. Якість відбору первинних документів буде тим вищою,
чим повнішою є інформаційна формула кожного документа. Вона підвищується в такій
послідовності: бібліографічний опис бібліографічний опис з анотацією бібліографічний
опис з рефератом.
Виявлення первинних документів (або так звана інформаційна розвідка) дасть
змогу по можливості якомога повніше визначити основне коло документних джерел
інформації, що відповідають профілю інформаційних запитів споживачів: вітчизняних,
закордонних, нових, за минулі роки тощо. Саме такий вичерпний масив з теми може
стати об’єктом проміжного аналізу, поділу документів на “необхідні – не необхідні”.
Всебічне вивчення змістових і формальних характеристик первинних документів
“de vizu” дає можливість виявити ті з них, які відповідають набору пошукових ознак
інформаційної потреби. До таких основних ознак належать: інформативність
документа, новизна, плюралізм, повнота й обсяг релевантної інформації, актуальність.
Інформативність документа – це кількість і якість інформації, цікавої для споживача.
Основним показником інформативності є новизна інформації.
Критерій новизни, оригінальності документа має, як правило, подвійне
значення: інформація може бути новою з погляду поінформованості споживача і з
погляду розвитку тієї чи іншої галузі. У другому випадку інформацію називають
оригінальною, первинною, такою, що не має аналогів у своїй сфері. Саме новизна
інформації з погляду розвитку науки, техніки, економіки, культури є основним
критерієм інформативності документа. Перевагу надають узагальнювальним
документам, які підсумовують розвиток наукових, прикладних та інших досліджень.
Беруть до уваги територіальні, хронологічні ознаки, характер викладу матеріалу, місце
видання, установу, що видала документ, його цільове і читацьке призначення: якій
групі споживачів його адресовано, для вирішення яких завдань його можна
використати. Велике значення має ім’я автора, його авторитет. Якщо автор відомий як
видатний фахівець або вчений, кожна публікація якого робить певний внесок у науку,
мистецтво і т. ін., вірогідність відбору документів саме цього автора є високою.
Пріоритет надають документам, що мають підвищений попит користувачів.
Враховують також кількість посилань на них у наукових виданнях, характер оцінок їх у
критиці з боків опонентів, частоту анотування книг і статей у реферативних журналах,
бібліографічних покажчиках. Виявити кількість посилань на певний документ можна,
наприклад, за покажчиками цитованої літератури, які видають у різних країнах світу.
При цьому слід враховувати масштаби розповсюдження їх: місцевий, регіональний,
національний, закордонний, відомчий тощо. У масиві виявлених джерел відбирають, як
правило, те, що містить найбільшу кількість релевантних ідей з проблеми (теми)
порівняно з іншими, поданих з високою інформативною компактністю, щільністю.
Основна вимога – отримати максимум інформації при мінімумі тексту, малій кількості
документів, забезпечити компактність і високу інформаційну місткість вторинного
документа. Якщо з певної теми є кілька первинних документів, перевага надається тим
із них, які мають найповніший обсяг профільної оригінальної інформації. Остаточно
відбираючи первинні документи, їх відчужують від документного потоку чи масиву.

44