Page 52 - 4417
P. 52

зміна  кінетичної  енергії  потоку  газу.  Для  випадку,  коли  не
           враховується  зміна  кінетичної  енергії,  приймаємо  K    0.  За-
           лежність (1.124) тоді набуває форми

                                                    B 1(   e  A l  )
                                                 2
                             p     p п 2  e    A l    M    .     (1.126)
                               k
                                                         A
                Профіль траси газопроводу, що прокладений у гірських
           умовах,  розглядають  як  сукупність  нахилених  ділянок.  Для
           визначення  кінцевого  тиску  в  газопроводі  визначаються  по-
           слідовно кінцеві тиски на кожній ділянці.
                Для  горизонтального  (рівнинного)  газопроводу  коефіці-
           єнт  A    0   і  під  коренем  (1.126)  маємо  невизначеність  типу
           0  .
             0
                Розкриваючи цю невизначеність, одержимо

                                                   2
                                    2
                              2
                                             2
                      p     p   M   B   p   M     z   R  T   l   ,    (1.127)
                       k
                              п
                                             п
                                                      S 2  d 
           звідки
                                                     2
                                          d   5 . 2  p   р 2
                                   M                п    к   .          (1.128)
                                           4          z   R  T   l 
                Як  універсальне  рівняння  для  гідравлічного  розрахунку
           газопроводу можна розглядати залежність у диференціальній
           формі (1.120), звідки легко одержати часткові випадки.
                Зокрема  для  горизонтального  газопроводу  ( A     0 )  рів-
           няння (1.120) має вигляд
                                       du     C   du
                                                    dx    0.             (1.129)
                                     M  2   B  B  u
                Після інтегрування (1.120) в межах від  x  0 до  x  1 і від
           u   u   (початкове  значення)  до  u   u   (кінцеве  значення)  і,
                п
                                                   к
                                   2
                                              2
           враховуючи , що u     р  і  u   р , одержимо
                                   п
                              п
                                        к
                                             к
                                          53
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57